ƒодаток
є 8
до
наказу ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥
науки,
молод≥ та спорту ”крањни
в≥д 14.07.2011 є 791
ѕрограма зовн≥шнього незалежного
оц≥нюванн¤ з ф≥зики
ѕрограму зовн≥шнього
незалежного оц≥нюванн¤ з ф≥зики укладено на основ≥ чинних
навчальних програм дл¤ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥вз ф≥зики дл¤ 7Ц9 клас≥в
( .; ≤рп≥нь: ѕерун, 2005, затвердженоњ ћќЌ: лист в≥д 23.12.2004† є 1/11-6611) та дл¤ 10-11 клас≥в ( ., 2010, затвердженоњ ћќЌ: наказ в≥д 28.10.2010†
є 1021).
ћатер≥ал програми зовн≥шнього
незалежного оц≥нюванн¤ з ф≥зики под≥лено на пТ¤ть тематичних блок≥в:
Ућехан≥каФ, Ућолекул¤рна ф≥зика та термодинам≥каФ, У≈лектродинам≥каФ, У оливанн¤
≥ хвил≥. ќптикаФ, У≈лементи
теор≥њ в≥дносност≥. вантова ф≥зикаФ, ¤к≥, в свою чергу, розпод≥лено за
розд≥лами ≥ темами.
ћетою
зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ з ф≥зики оц≥нити ум≥нн¤ учасник≥в
зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤:
Ч встановлювати звТ¤зок м≥ж ¤вищами навколишнього
св≥ту на основ≥ знанн¤ закон≥в ф≥зики та фундаментальних ф≥зичних
експеримент≥в;
Ч застосовувати основн≥ закони, правила, пон¤тт¤ та
принципи, що вивчаютьс¤ в курс≥ ф≥зики середньоњ загальноосв≥тньоњ школи;
Ч визначати загальн≥ риси ≥ суттЇв≥ в≥дм≥нност≥
зм≥сту ф≥зичних ¤вищ та процес≥в, меж≥ застосуванн¤ ф≥зичних закон≥в;
Ч використовувати теоретичн≥ знанн¤ дл¤ розв'¤зуванн¤
задач р≥зного типу (¤к≥сних, розрахункових, граф≥чних, експериментальних,
комб≥нованих тощо);
Ч складати план практичних д≥й щодо виконанн¤
експерименту, користуватис¤ вим≥рювальними приладами, обладнанн¤м, обробл¤ти
результати досл≥дженн¤, робити висновки щодо отриманих результат≥в;
Ч по¤снювати принцип д≥њ простих пристроњв,
механ≥зм≥в та вим≥рювальних прилад≥в з ф≥зичноњ точки зору;
Ч анал≥зувати граф≥ки залежностей м≥ж ф≥зичними величинами,
робити висновки;
Ч правильно визначати та використовувати одиниц≥
ф≥зичних величин.
Ќазва
розд≥лу, теми |
«нанн¤
|
ѕредметн≥
ум≥нн¤ та способи навчальноњ д≥¤льност≥ |
ћ≈’јЌ≤ ј |
||
ќснови
к≥нематики. ћехан≥чний рух. —истема в≥дл≥ку. ¬≥дносн≥сть руху. ћатер≥альна точка.
“раЇктор≥¤. Ўл¤х ≥ перем≥щенн¤. Ўвидк≥сть. ƒодаванн¤ швидкостей. Ќер≥вном≥рний рух. —ередн¤ ≥
миттЇва швидкост≥. –≥вном≥рний ≥ р≥вноприскорений рухи. ѕрискоренн¤. √раф≥ки
залежност≥ к≥нематичних величин в≥д часу при р≥вном≥рному ≥ р≥вноприскореному
рухах. –≥вном≥рний рух по колу. ѕер≥од ≥ частота.
Ћ≥н≥йна ≥ кутова швидкост≥. ƒоцентрове прискоренн¤. ќснови
динам≥ки. ѕерший закон Ќьютона. ≤нерц≥альн≥ системи в≥дл≥ку. ѕринцип в≥дносност≥
√ал≥ле¤. ¬заЇмод≥¤ т≥л. ћаса. —ила. ƒодаванн¤ сил. ƒругий
закон Ќьютона. “рет≥й закон Ќьютона. √рав≥тац≥йн≥ сили. «акон всесв≥тнього т¤ж≥нн¤.
—ила т¤ж≥нн¤. –ух т≥ла п≥д д≥Їю сили т¤ж≥нн¤. ¬ага т≥ла. Ќевагом≥сть. –ух штучних супутник≥в. ѕерша
косм≥чна швидк≥сть. —или пружност≥. «акон √ука. —или терт¤. оеф≥ц≥Їнт терт¤. ћомент сили. ”мови р≥вноваги т≥ла. ¬иди
р≥вноваги. «акони
збереженн¤ в механ≥ц≥. ≤мпульс т≥ла. «акон збереженн¤ ≥мпульсу. –еактивний
рух. ћехан≥чна робота. ≥нетична та потенц≥альна
енерг≥¤. «акон збереженн¤ енерг≥њ в механ≥чних процесах. ѕотужн≥сть.
оеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ. ѕрост≥ механ≥зми ≈лементи
механ≥ки р≥дин та газ≥в. “иск. «акон ѕаскал¤ дл¤ р≥дин та газ≥в. јтмосферний
тиск. “иск нерухомоњ р≥дини на дно ≥ ст≥нки посудини. јрх≥медова сила. ”мови
плаванн¤ т≥л. |
явища
≥ процеси: рух, ≥нерц≥¤, в≥льне пад≥нн¤ т≥л, взаЇмод≥¤ т≥л, деформац≥¤, плаванн¤ т≥л
тощо. ‘ундаментальн≥ досл≥ди: јрх≥меда, “орр≥челл≥,
Ѕ. ѕаскал¤, √. √ал≥ле¤, √. авендиша. ќсновн≥ пон¤тт¤: механ≥чний рух, система в≥дл≥ку, матер≥альна точка,
траЇктор≥¤, координата, перем≥щенн¤, шл¤х, швидк≥сть, прискоренн¤, ≥нерц≥¤,
≥нертн≥сть, маса, сила, вага, момент сили, тиск, ≥мпульс, механ≥чна робота,
потужн≥сть, коеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ, к≥нетична та потенц≥альна енерг≥¤,
пер≥од ≥ частота. ≤деал≥зован≥ модел≥: матер≥альна точка, замкнена система. «акони, принципи: закони к≥нематики;†
закони динам≥ки Ќьютона; закони
збереженн¤ ≥мпульсу й енерг≥њ, всесв≥тнього т¤ж≥нн¤, √ука, ѕаскал¤, јрх≥меда;
умови р≥вноваги та плаванн¤ т≥л; принципи: в≥дносност≥ √ал≥ле¤. “еор≥њ: основи класичноњ механ≥ки ѕрактичне застосуванн¤ теор≥њ: розвТ¤занн¤ основноњ задач≥
механ≥ки, рух т≥л п≥д д≥Їю одн≥Їњ або к≥лькох сил; в≥льне пад≥нн¤; рух
транспорту, снар¤д≥в, планет, штучних супутник≥в; р≥вноваги т≥л, ƒ простих
механ≥зм≥в, передача тиску р≥динами та газами, плаванн¤ т≥л, застосуванн¤
закону збереженн¤ енерг≥њ дл¤ теч≥њ р≥дин ≥ газ≥в; принцип д≥њ вим≥рювальних
прилад≥в та техн≥чних пристроњв: терези, динамометр, стробоскоп, барометр,
манометр, кульковий п≥дшипник, насос, важ≥ль, сполучен≥ посудини, блоки, похила площина, водопров≥д, шлюз,
г≥дравл≥чний прес, насоси |
”м≥ти: Ј
розп≥знавати
про¤ви механ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх
практичне застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема в≥дносност≥ руху, р≥зних
вид≥в руху, взаЇмод≥њ т≥л, ≥нерц≥њ, використанн¤ машин ≥ механ≥зм≥в, умов
р≥вноваги, перетворенн¤ одного виду механ≥чноњ енерг≥њ в ≥нший тощо; Ј
застосовувати
основн≥ пон¤тт¤ та закони,
принципи, правила механ≥ки, формули дл¤ визначенн¤ ф≥зичних величин та њх одиниць;
математичн≥ вирази закон≥в механ≥ки; Ј
визначати меж≥ застосуванн¤ закон≥в
механ≥ки; Ј
розр≥зн¤ти
р≥зн≥ види механ≥чного руху за його параметрами; Ј
розвТ¤зувати: 1)
розрахунков≥ задач≥, застосовуючи функц≥ональн≥ залежност≥ м≥ж основними ф≥зичними
величинами, на: р≥вном≥рний та р≥вноприскорений пр¤мол≥н≥йн≥ рухи; в≥дносний рух; р≥вном≥рний рух по колу;
рух т≥л п≥д д≥Їю одн≥Їњ або к≥лькох сил, рух звТ¤заних т≥л; умови р≥вноваги
та плаванн¤ т≥л; всесв≥тнЇ т¤ж≥нн¤;
закони Ќьютона, √ука, ѕаскал¤, јрх≥меда; збереженн¤ ≥мпульсу й енерг≥њ; 2) задач≥ на анал≥з граф≥к≥в руху т≥л ≥ визначенн¤ за
ними його параметр≥в, побудову граф≥ка зм≥ни одн≥Їњ величини за
граф≥ком ≥ншоњ; 3) задач≥, ¤к≥
передбачають обробку та анал≥з результат≥в експерименту, показаних на фото
або схематичному рисунку; 4)
комб≥нован≥ задач≥, дл¤ розвТ¤зуванн¤
¤ких використовуютьс¤ пон¤тт¤ ≥ законом≥рност≥ з к≥лькох розд≥л≥в механ≥ки; ††††† |
ћќЋ≈ ”Ћя–Ќј ‘≤«» ј ≤
“≈–ћќƒ»Ќјћ≤ ј |
||
ќснови
молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ. ќсновн≥ положенн¤ молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ
та њх досл≥дне обірунтуванн¤. ћаса ≥ розм≥р молекул. —тала јвогадро. —ередн¤ квадратична
швидк≥сть теплового руху молекул. ≤деальний газ. ќсновне р≥вн¤нн¤
молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ ≥деального газу. “емпература та њњ вим≥рюванн¤.
Ўкала абсолютних температур. –≥вн¤нн¤ стану ≥деального газу. ≤зопроцеси в
газах. ќснови
термодинам≥ки. “епловий рух. ¬нутр≥шн¤ енерг≥¤ та способи њњ зм≥ни. ≥льк≥сть теплоти.
ѕитома теплоЇмн≥сть речовини. –обота в термодинам≥ц≥. «акон збереженн¤
енерг≥њ в теплових процесах (перший закон термодинам≥ки). «астосуванн¤
першого закону термодинам≥ки до ≥зопроцес≥в. јд≥абатний процес. Ќеоборотн≥сть
теплових процес≥в. ѕринцип д≥њ теплових двигун≥в. оеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ
теплового двигуна ≥ його максимальне значенн¤. ¬ластивост≥
газ≥в, р≥дин ≥ твердих т≥л. ѕароутворенн¤ (випаровуванн¤ та кип≥нн¤). онденсац≥¤.
ѕитома теплота пароутворенн¤. Ќасичена та ненасичена пара, њхн≥ властивост≥.
¬≥дносна волог≥сть пов≥тр¤ та њњ вим≥рюванн¤. ѕлавленн¤ ≥
твердненн¤ т≥л. ѕитома теплота плавленн¤. “еплота згор¤нн¤ палива. –≥вн¤нн¤
теплового балансу дл¤ найпрост≥ших теплових процес≥в. ѕоверхневий нат¤г
р≥дин. —ила поверхневого нат¤гу. «мочуванн¤. ап≥л¤рн≥ ¤вища. ристал≥чн≥ та аморфн≥ т≥ла. ћехан≥чн≥
властивост≥ твердих т≥л. ¬иди деформац≥й. ћодуль ёнга. |
явища ≥ процеси: броун≥вський рух, дифуз≥¤,
стисненн¤ газ≥в, тиск газ≥в, процеси теплообм≥ну (теплопров≥дн≥сть,
конвекц≥¤, випром≥нюванн¤), встановленн¤ тепловоњ р≥вноваги, необоротн≥сть
теплових ¤вищ, агрегатн≥ перетворенн¤ речовини, деформац≥¤
твердих т≥л, змочуванн¤, кап≥л¤рн≥ ¤вища тощо. ‘ундаментальн≥ досл≥ди: –. Ѕойл¤,
≈. ћар≥отта, ∆. Ўарл¤, ∆. √ей-Ћюссака. ќсновн≥
пон¤тт¤: к≥льк≥сть речовини, стала јвогадро, мол¤рна маса,
середн¤ квадратична швидк≥сть теплового руху молекул, температура, тиск, обТЇм,
концентрац≥¤, густина, теплообм≥н, робота, внутр≥шн¤ енерг≥¤, к≥льк≥сть
теплоти, ад≥абатний процес, ≥зопроцеси, питома теплоЇмн≥сть речовини, питома теплота
плавленн¤, питома теплота пароутворенн¤, питома теплота згор¤нн¤ палива, поверхнева
енерг≥¤, сила поверхневого нат¤гу, поверхневий
нат¤г, насичена та ненасичена
пара, в≥дносна волог≥сть пов≥тр¤, точка
роси, кристал≥чн≥ та аморфн≥ т≥ла,
ан≥зотроп≥¤ монокристал≥в, пружна ≥ пластична деформац≥њ, видовженн¤, механ≥чна напруга. ≤деал≥зован≥
модел≥: ≥деальний газ, ≥деальна теплова машина. «акони,
принципи та меж≥ њхнього застосуванн¤: основне р≥вн¤нн¤ молекул¤рно-к≥нетичноњ
теор≥њ, р≥вн¤нн¤ стану ≥деального газу, газов≥ закони, перший закон
термодинам≥ки, р≥вн¤нн¤ теплового балансу. “еор≥њ:
основи термодинам≥ки та молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ. ѕрактичне
застосуванн¤ теор≥њ: окрем≥ випадки р≥вн¤нн¤ стану
≥деального газу та њхнЇ застосуванн¤ в техн≥ц≥, використанн¤ стисненого газу
та теплових машин, ¤вища дифуз≥њ, кип≥нн¤ п≥д зб≥льшеним тиском, терм≥чна
обробка метал≥в, механ≥чн≥ властивост≥ р≥зних матер≥ал≥в та використанн¤
пружних властивостей т≥л у техн≥ц≥ тощо; принцип д≥њ вим≥рювальних прилад≥в та техн≥чних пристроњв: калориметр, термометр, психрометр, теплова машина (теплов≥ двигуни, парова
й газова турб≥ни). |
”м≥ти: Ј
розп≥знавати про¤ви
теплових ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх практичне застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема
дифуз≥њ, використанн¤ стисненого газу, зм≥ни внутр≥шньоњ енерг≥њ (агрегатного
стану речовини), вид≥в теплообм≥ну, ¤вища змочуванн¤ та
кап≥л¤рност≥, р≥зних вид≥в деформац≥њ, властивостей
кристал≥в та ≥нших матер≥ал≥в у техн≥ц≥ й природ≥, створенн¤ матер≥ал≥в ≥з
заданими властивост¤ми, застосуванн¤
теплових двигун≥в на транспорт≥, в енергетиц≥, у с≥льському господарств≥,
методи проф≥лактики ≥ боротьби ≥з забрудненн¤м навколишнього природного середовища; Ј
застосовувати
основн≥ пон¤тт¤ та закони,
принципи, правила молекул¤рноњ ф≥зики та термодинам≥ки, формули дл¤
визначенн¤ ф≥зичних величин та њх одиниць; математичн≥ вирази закон≥в
молекул¤рноњ ф≥зики та термодинам≥ки; Ј
визначати меж≥ застосуванн¤
закон≥в молекул¤рноњ ф≥зики та термодинам≥ки; Ј
розр≥зн¤ти: р≥зн≥
агрегатн≥ стани речовини, насичену та ненасичену пару, кристал≥чн≥ та аморфн≥ т≥ла; Ј
розвТ¤зувати: 1)
розрахунков≥ задач≥, застосовуючи функц≥ональн≥ залежност≥ м≥ж основними ф≥зичними
величинами, на: р≥вн¤нн¤
молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ ≥деального газу, звТ¤зку м≥ж масою ≥ к≥льк≥стю
молекул; залежн≥сть тиску газу в≥д концентрац≥њ молекул ≥ температури; внутр≥шню
енерг≥ю одноатомного газу; залежн≥сть густини та тиску насиченоњ пари в≥д
температури; р≥вн¤нн¤ стану ≥деального газу, газов≥ закони; роботу
термодинам≥чного процесу, †перший закон
термодинам≥ки; р≥вн¤нн¤ теплового балансу; на поверхнев≥ та кап≥л¤рн≥ ¤вища,
пружну деформац≥ю т≥л, в≥дносну волог≥сть пов≥тр¤; 2)
задач≥ на
анал≥з граф≥к≥в
≥зопроцес≥в та побудову њх у р≥зних системах координат; обчисленн¤ за
граф≥ком залежност≥ тиску в≥д обТЇму; роботи, виконаноњ газом; анал≥з
граф≥к≥в теплових процес≥в; анал≥з
д≥аграми розт¤ганн¤ метал≥в; 3)
задач≥, ¤к≥ передбачають обробку та анал≥з результат≥в
експерименту, що показано на фото або схематичному рисунку; 4)
комб≥нован≥ задач≥, дл¤ розвТ¤зуванн¤
¤ких використовуютьс¤ пон¤тт¤ ≥ законом≥рност≥ з к≥лькох розд≥л≥в
молекул¤рноњ ф≥зики, термодинам≥ки та механ≥ки; Ј
складати
план виконанн¤ експеримент≥в, роботи з вим≥рювальними приладами та
пристро¤ми, зокрема калориметром, термометром, психрометром Ј
робити узагальненн¤ щодо властивостей речовин у
р≥зних агрегатних станах; розташуванн¤, руху та взаЇмод≥њ молекул залежно в≥д
стану речовини. |
≈Ћ≈ “–ќƒ»Ќјћ≤ ј |
||
ќснови електростатики. ≈лектричний зар¤д. «акон збереженн¤ електричного зар¤ду. «акон
улона.
≈лектричне поле.
Ќапружен≥сть електричного пол¤. ѕринцип суперпозиц≥њ пол≥в. ѕров≥дники та д≥електрики
в електростатичному пол≥. –обота електричного
пол¤ при перем≥щенн≥ зар¤ду. ѕотенц≥ал ≥ р≥зниц¤ потенц≥ал≥в. Ќапруга. «вТ¤зок
м≥ж напругою ≥ напружен≥стю однор≥дного електричного пол¤. †≈лектроЇмн≥сть. онденсатори. ≈лектроЇмн≥сть
плоского конденсатора. «ТЇднанн¤ конденсатор≥в. ≈нерг≥¤ електричного
пол¤. «акони пост≥йного струму. ≈лектричний струм.
”мови ≥снуванн¤ електричного струму. —ила струму. «акон ќма дл¤ д≥л¤нки кола.
ќп≥р пров≥дник≥в. ѕосл≥довне та паралельне зТЇднанн¤ пров≥дник≥в.
≈лектроруш≥йна сила. «акон ќма дл¤ повного кола. –обота ≥ потужн≥сть
електричного струму. «акон ƒжоул¤-Ћенца. ≈лектричний струм у р≥зних середовищах. ≈лектричний струм у
металах. ≈лектронна пров≥дн≥сть метал≥в. «алежн≥сть опору метал≥в в≥д
температури. Ќадпров≥дн≥сть. ≈лектричний струм у
розчинах ≥ розплавах електрол≥т≥в. «акони електрол≥зу. «астосуванн¤ електрол≥зу. ≈лектричний струм у
газах. Ќесамост≥йний ≥ самост≥йний розр¤ди. ѕон¤тт¤ про плазму. ≈лектричний струм у
вакуум≥. “ермоелектронна ем≥с≥¤. ƒ≥од. ≈лектронно-променева трубка. ≈лектричний струм у
нап≥впров≥дниках. ¬ласна та дом≥шкова електропров≥дн≥сть нап≥впров≥дник≥в. «алежн≥сть
опору нап≥впров≥дник≥в в≥д температури. ≈лектронно-д≥рковий перех≥д.
Ќап≥впров≥дниковий д≥од. ћагн≥тне поле, електромагн≥тна ≥ндукц≥¤. ¬заЇмод≥¤ струм≥в.
ћагн≥тне поле. ћагн≥тна ≥ндукц≥¤. «акон јмпера. —ила Ћоренца. ћагн≥тн≥ властивост≥
речовин. ћагн≥тна проникн≥сть. ‘еромагнетики. ћагн≥тний пот≥к. явище
електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ. «акон електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ. ѕравило Ћенца.
явище само≥ндукц≥њ. ≤ндуктивн≥сть. ≈нерг≥¤ магн≥тного пол¤. |
явища ≥ процеси: електризац≥¤, взаЇмод≥¤ зар¤джених т≥л, два види
електричних зар¤д≥в, в≥льн≥ нос≥њ зар¤д≥в у пров≥дниках, пол¤ризац≥¤
д≥електрик≥в, д≥¤ електричного струму, електрол≥з, термоелектронна ем≥с≥¤, ≥он≥зац≥¤
газ≥в, магн≥тна взаЇмод≥¤, ≥снуванн¤ магн≥тного пол¤ «емл≥, електромагн≥тна
≥ндукц≥¤ та само≥ндукц≥¤ тощо. ‘ундаментальн≥ досл≥ди:
Ў. улона, √. ќма, †’. ≈рстеда, ј.-ћ. јмпера,
ћ. ‘араде¤. ќсновн≥ пон¤тт¤: електричний зар¤д, елементарний
зар¤д, електростатичне поле, напружен≥сть, л≥н≥њ напруженост≥ (силов≥ л≥н≥њ),
пров≥дники та д≥електрики, д≥електрична проникн≥сть речовини, робота сил
електростатичного пол¤, потенц≥альна енерг≥¤ зар¤ду в електричному пол≥,
потенц≥ал, р≥зниц¤ потенц≥ал≥в, напруга, електроЇмн≥сть, енерг≥¤ зар¤дженого
конденсатора, сила струму, оп≥р, електроруш≥йна сила, надпров≥дн≥сть, вакуум,
термоелектронна ем≥с≥¤, власна та дом≥шкова пров≥дн≥сть напiвпровiдникiв,
електронна пров≥дн≥сть метал≥в, дисоц≥ац≥¤, х≥м≥чний екв≥валент, ≥он≥зац≥¤,
рекомб≥нац≥¤, плазма, несамост≥йний ≥ самост≥йний розр¤ди, магн≥тна ≥ндукц≥¤,
сили јмпера ≥ Ћоренца, магн≥тна проникн≥сть, електромагн≥тна ≥ндукц≥¤,
≥ндукц≥йний струм, магн≥тний пот≥к, ≈–— ≥ндукц≥њ, електромагн≥тне поле,
само≥ндукц≥¤, ≥ндуктивн≥сть, ≈–— само≥ндукц≥њ, енерг≥¤ магн≥тного пол¤. ≤деал≥зован≥ модел≥: точковий зар¤д,† неск≥н≠ченна р≥вном≥рно зар¤джена площина. «акони, принципи, правила, г≥потези: закони збереженн¤
електричного зар¤ду, улона, ќма (дл¤ д≥л¤нки та повного електричного кола),
ƒжоул¤-Ћенца, јмпера, електрол≥зу, електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ; принцип
суперпозиц≥њ електричних пол≥в; правила свердлика (правого гвинта), л≥воњ
руки, Ћенца; г≥потеза јмпера. “еор≥њ: основи класичноњ електронноњ теор≥њ, теор≥њ електромагн≥тного пол¤. ѕрактичне застосуванн¤ теор≥њ: використанн¤
електростатичного захисту, ≥зол¤тор≥в та пров≥дник≥в, конденсатор≥в, д≥њ
електричного струму, закон≥в струму дл¤ розрахунку електричних к≥л,
електрол≥зу, плазми в техн≥ц≥, вид≥в самост≥йного розр¤ду, руху електричних
зар¤д≥в в електричному ≥ магн≥тному пол¤х, магн≥тних властивостей речовини
тощо; принцип д≥њ вим≥рювальних прилад≥в та
техн≥чних пристроњв: електроскоп,
електрометр, конденсатор, джерела струму (акумул¤тор, гальван≥чний елемент,
генератор), електровим≥рювальн≥ прилади (амперметр, вольтметр), споживач≥
струму (двигуни, резистор, електронагр≥вальн≥ прилади, плавк≥ запоб≥жники,
реостати), електронно-променева трубка, нап≥впров≥дников≥ прилади,
електромагн≥ти, гучномовець, електродинам≥чний м≥крофон. |
”м≥ти: Ј
розп≥знавати про¤ви
електромагн≥тних ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх практичне
застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема електростатичний захист, використанн¤
пров≥дник≥в та ≥зол¤тор≥в, конденсатор≥в, д≥њ електричного струму,
використанн¤ магн≥тних властивостей речовини, електрол≥зу в техн≥ц≥
(добуванн¤ чистих метал≥в, гальваностег≥¤, гальванопластика), електромагн≥т≥в,
електродвигун≥в, котушок ≥ндуктивност≥, конденсатор≥в; Ј
застосовувати
основн≥ пон¤тт¤ та закони,
принципи, правила електродинам≥ки, формули дл¤ визначенн¤ ф≥зичних величин та
њх одиниць; математичн≥ вирази закон≥в електродинам≥ки; Ј
визначати меж≥ застосуванн¤
закон≥в улона та ќма; Ј
розр≥зн¤ти:
пров≥дники
й д≥електрики, пол¤рн≥ й непол¤рн≥ д≥електрики, види магнетик≥в,
несамост≥йний ≥ самост≥йний розр¤ди в газах, власну та дом≥шкову пров≥дн≥сть
напiвпровiдникiв; Ј
пор≥внювати властивост≥ магн≥тного
пол¤, електростатичного та вихрового електричних пол≥в; Ј
розвТ¤зувати: 1)
розрахунков≥ задач≥, що вимагають застосуванн¤ функц≥ональних залежностей м≥ж
основними ф≥зичними величинами, на: взаЇмод≥ю точкових зар¤д≥в (застосуванн¤
закону улона); напружен≥сть пол¤ точкового зар¤ду, пров≥дноњ кул≥, принцип
суперпозиц≥њ; д≥ю електричного пол¤ на зар¤д; електроЇмн≥сть плоского
конденсатора, зТЇднанн¤ конденсатор≥в, енерг≥ю зар¤дженого конденсатора;
розрахунок електричних к≥л (у т.ч. зм≥шаних
зТЇднань пров≥дник≥в) ≥з використанн¤м закон≥в ќма; роботу, потужн≥сть
та теплову д≥ю електричного струму; проходженн¤ електричного струму через
електрол≥ти; визначенн¤ напр¤му та модул¤ вектора магн≥тноњ ≥ндукц≥њ; сили
јмпера, сили Ћоренца, ≈–— ≥ндукц≥њ в рухомих пров≥дниках, на закон
електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ, ≈–— само≥ндукц≥њ, енерг≥ю магн≥тного пол¤
пров≥дника з≥ струмом; 2)
задач≥ на
анал≥з граф≥чного зображенн¤
електростатичного та магн≥тного пол≥в, застосуванн¤
закону ќма, залежност≥ опору металевого пров≥дника та нап≥впров≥дника в≥д
температури, вольт-амперну характеристику д≥ода; 3)
задач≥, ¤к≥ передбачають обробку та анал≥з результат≥в
експерименту, показаних на фото або схематичному рисунку; 4)
комб≥нован≥
задач≥, дл¤ розвТ¤зуванн¤ ¤ких використовуютьс¤ пон¤тт¤ ≥
законом≥рност≥ з механ≥ки, молекул¤рноњ ф≥зики та електродинам≥ки; Ј
складати
план виконанн¤ експеримент≥в, роботи з вим≥рювальними приладами та
пристро¤ми, зокрема електроскопом,
електрометром, конденсаторами, джерелами струму, перетворювачами струму,
приладами дл¤ вим≥рюванн¤ характеристик струму, споживачами струму, електромагн≥том,
соленоњдом; Ј
робити узагальненн¤ щодо нос≥њв електричного зар¤ду в
р≥зних середовищах; магн≥тних властивостей р≥зних речовин. |
ќЋ»¬јЌЌя ≤ ’¬»Ћ≤. ќѕ“» ј |
||
ћехан≥чн≥
коливанн¤ ≥ хвил≥. оливальний рух. ¬≥льн≥ механ≥чн≥ коливанн¤. √армон≥чн≥
коливанн¤. «м≥щенн¤, ампл≥туда, пер≥од, частота ≥ фаза гармон≥чних коливань.
оливанн¤ вантажу на пружин≥. ћатематичний ма¤тник, пер≥од коливань
математичного ма¤тника. ѕеретворенн¤ енерг≥њ при гармон≥чних коливанн¤х.
¬имушен≥ механ≥чн≥ коливанн¤. явище резонансу. ѕоширенн¤ коливань у пружних середовищах.
ѕоперечн≥ та поздовжн≥ хвил≥. ƒовжина хвил≥. «в`¤зок м≥ж довжиною хвил≥,
швидк≥стю њњ поширенн¤ та пер≥одом (частотою). «вуков≥ хвил≥. Ўвидк≥сть звуку. √учн≥сть звуку
та висота тону. ≤нфра- та ультразвуки. ≈лектромагн≥тн≥
коливанн¤ ≥ хвил≥. ¬≥льн≥ електромагн≥тн≥ коливанн¤ в коливальному контур≥.
ѕеретворенн¤ енерг≥њ в коливальному контур≥. ¬ласна частота ≥ пер≥од електромагн≥тних
коливань. ¬имушен≥ електричн≥ коливанн¤. «м≥нний
електричний струм. √енератор зм≥нного струму. ≈лектричний резонанс. “рансформатор. ѕередача електроенерг≥њ на велик≥
в≥дстан≥. ≈лектромагн≥тне поле. ≈лектромагн≥тн≥ хвил≥ та
швидк≥сть њх поширенн¤. Ўкала електромагн≥тних хвиль. ¬ластивост≥
електромагн≥тного випром≥нюванн¤ р≥зних д≥апазон≥в. ќптика. ѕр¤мол≥н≥йн≥сть поширенн¤ св≥тла в
однор≥дному середовищ≥. Ўвидк≥сть св≥тла та њњ вим≥рюванн¤. «акони в≥дбиванн¤ св≥тла. ѕобудова
зображень, ¤к≥ даЇ плоске дзеркало. «акони заломленн¤ св≥тла. јбсолютний ≥
в≥дносний показники заломленн¤. ѕовне в≥дбиванн¤. Ћ≥нза. ќптична сила л≥нзи. ‘ормула тонкоњ л≥нзи.
ѕобудова зображень, ¤к≥ даЇ тонка л≥нза. ≤нтерференц≥¤ св≥тла та њњ практичне застосуванн¤.
ƒифракц≥¤ св≥тла. ƒифракц≥йн≥ іратки та њх
використанн¤ дл¤ визначенн¤ довжини св≥тловоњ хвил≥. ƒисперс≥¤ св≥тла. Ќеперервний ≥ л≥н≥йчатий
спектри. —пектральний анал≥з. ѕол¤ризац≥¤ св≥тла. |
явища
≥ процеси: коливанн¤ т≥ла на нитц≥ та пружин≥, резонанс, поширенн¤ коливань у
простор≥, в≥дбиванн¤ хвиль, пр¤мол≥н≥йне поширенн¤ св≥тла в однор≥дному
середовищ≥, утворенн¤ т≥н≥ та п≥вт≥н≥, м≥с¤чн≥ та сон¤чн≥ затемненн¤, заломленн¤
св≥тла на меж≥ двох середовищ, ск≥нченн≥сть швидкост≥ поширенн¤ св≥тла ≥
рад≥охвиль тощо. ‘ундаментальн≥ досл≥ди: √. √ерца;
ќ. ѕопова та √. ћаркон≥; ≤. Ќьютона, ≤. ѕулю¤ та
¬. –ентгена. ќсновн≥ пон¤тт¤: гармон≥чн≥ коливанн¤,
зм≥щенн¤, ампл≥туда, пер≥од, частота ≥ фаза, резонанс, поперечн≥ та поздовжн≥
хвил≥, довжина хвил≥, швидк≥сть ≥ гучн≥сть звуку, висота тону, ≥нфра- та ультразвук, в≥льн≥ та
вимушен≥ електромагн≥тн≥ коливанн¤, коливальний контур, зм≥нний струм,
резонанс, автоколиванн¤, автоколивальна система, пер≥од (частота) в≥льних електромагн≥тних коливань в
електричному контур≥, електричний резонанс, зм≥нний електричний струм,
коеф≥ц≥Їнт трансформац≥њ, електромагн≥тн≥
хвил≥, оптична сила та фокус
л≥нзи, показник заломленн¤; повне в≥дбиванн¤, джерела когерентного
випром≥нюванн¤, ≥нтерференц≥¤, дифракц≥¤, дисперс≥¤,
пол¤ризац≥¤ св≥тла. ≤деал≥зован≥ модел≥: математичний ма¤тник,
≥деальний коливальний контур. «акони, принципи: р≥вн¤нн¤ незатухаючих
гармон≥чних коливань, закон пр¤мол≥н≥йного поширенн¤ св≥тла в однор≥дному
середовищ≥, незалежност≥ поширенн¤ св≥тлових пучк≥в, закони в≥дбиванн¤ та
заломленн¤ хвиль, умови виникненн¤ ≥нтерференц≥йного максимуму та м≥н≥муму; принцип
√юйгенса. “еор≥њ: основи теор≥њ електромагн≥тного пол¤. ѕрактичне
застосуванн¤ теор≥њ: передача електричноњ енерг≥њ на в≥дстань, передача
≥нформац≥њ за допомогою електромагн≥тних хвиль, рад≥олокац≥¤, використанн¤
електромагн≥тного випром≥нюванн¤ р≥зних д≥апазон≥в, застосуванн¤ ¤вищ
≥нтерференц≥њ та пол¤ризац≥њ св≥тла, використанн¤
л≥н≥йчатих спектр≥в, спектральний анал≥з; принцип д≥њ вим≥рювальних
прилад≥в та техн≥чних пристроњв: генератор
на транзистор≥, генератор зм≥нного струму, трансформатор, найпрост≥ший
рад≥оприймач, окул¤ри, фотоапарат, проекц≥йний апарат, лупа, м≥кроскоп,
св≥тловод, спектроскоп. |
”м≥ти: Ј
розп≥знавати про¤ви
коливальних ≥ хвильових (зокрема св≥тлових) ¤вищ ≥
процес≥в у природ≥ та њх практичне застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема поширенн¤
поперечних ≥ поздовжн≥х хвиль, практичне застосуванн¤ звукових та
ультразвукових хвиль у техн≥ц≥, використанн¤ електромагн≥тного випром≥нюванн¤ р≥зних д≥апазон≥в,
застосуванн¤ ¤вищ ≥нтерференц≥њ та пол¤ризац≥њ св≥тла, використанн¤ л≥н≥йчастих спектр≥в; Ј
застосовувати
основн≥ пон¤тт¤ та закони
дл¤ коливального
руху ≥ хвильових процес≥в, формули
дл¤ визначенн¤ ф≥зичних величин та њх одиниць; математичн≥ вирази закон≥в; Ј
визначати меж≥ застосуванн¤
закон≥в геометричноњ оптики; Ј
пор≥внювати
особливост≥ коливань та
хвиль р≥зноњ природи, спектри випром≥нюванн¤ та поглинанн¤; Ј
розр≥зн¤ти: поперечн≥ та поздовжн≥ хвил≥, випром≥нюванн¤ р≥зних
д≥апазон≥в; Ј
розвТ¤зувати: 1)
розрахунков≥ задач≥, застосовуючи функц≥ональн≥ залежност≥ м≥ж основними ф≥зичними
величинами, на: залежн≥сть пер≥оду власних коливань в≥д параметр≥в системи; закон
збереженн¤ енерг≥њ в коливальному процес≥; гармон≥чн≥ коливанн¤, довжину
хвил≥; закони геометричноњ оптики,
формулу тонкоњ л≥нзи; ≥нтерференц≥ю
та дифракц≥ю св≥тла; 2)
задач≥ на
анал≥з граф≥к≥в незатухаючих (гармон≥чних) та затухаючих коливань, залежност≥
ампл≥туди вимушених коливань в≥д частоти зовн≥шньоњ пер≥одичноњ сили,
зображенн¤ ходу св≥тлових промен≥в на меж≥ двох прозорих середовищ;
зображень, отриманих за допомогою плоского дзеркала та тонкоњ л≥нзи; 3)
комб≥нован≥
задач≥, дл¤ розвТ¤зуванн¤ ¤ких використовуютьс¤ пон¤тт¤ ≥
законом≥рност≥ р≥зних розд≥л≥в ф≥зики; 4)
задач≥, ¤к≥ передбачають обробку та анал≥з результат≥в
експерименту, представлених на фото або схематичному рисунку; Ј
складати
план виконанн¤ досл≥д≥в та експеримент≥в, роботи з вим≥рювальними
приладами та пристро¤ми, (зокрема, т≥лом на нитц≥), генератором на транзистор≥, трансформатором, джерелами св≥тла, плоским
дзеркалом, л≥нзою, прозорою плоскопаралельною пластиною, дифракц≥йними іратками. |
¬јЌ“ќ¬ј ‘≤«» ј. ≈Ћ≈ћ≈Ќ“»
“≈ќ–≤ѓ ¬≤ƒЌќ—Ќќ—“≤ |
||
≈лементи теор≥њ в≥дносност≥. ѕринципи (постулати) теор≥њ в≥дносност≥ ≈йнштейна.
–ел¤тив≥стський закон додаванн¤ швидкостей. ¬заЇмозвТ¤зок маси та енерг≥њ. —в≥тлов≥
кванти. √≥потеза ѕланка. —тала ѕланка. ванти св≥тла (фотони). ‘отоефект та його закони. –≥вн¤нн¤ ≈йнштейна
дл¤ фотоефекту. «астосуванн¤ фотоефекту в техн≥ц≥. “иск св≥тла. ƒосл≥д ЋебедЇва. јтом та
атомне ¤дро. ƒосл≥д –езерфорда. ядерна
модель атома. вантов≥ постулати Ѕора. ¬ипром≥нюванн¤ та поглинанн¤ св≥тла
атомом. ”творенн¤ л≥н≥йчастого спектра. Ћазер. —клад ¤дра
атома. ≤зотопи. ≈нерг≥¤ зв`¤зку атомних ¤дер. ядерн≥ реакц≥њ. ѕод≥л ¤дер
урану. ядерний реактор. “ермо¤дерна реакц≥¤. –ад≥оактивн≥сть. јльфа-, бета-,
гамма-випром≥нюванн¤. ћетоди реЇстрац≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤. |
явища ≥ процеси: рух
елементарних частинок у прискорювачах, в≥дкритт¤ спектральних л≥н≥й,
рад≥оактивност≥, ≥зотопи, втрата металами негативного зар¤ду при опром≥ненн≥
св≥тлом, залежн≥сть енерг≥њ фотоелектрон≥в в≥д частоти св≥тла ≥ незалежн≥сть
в≥д його ≥нтенсивност≥, дифракц≥¤ фотон≥в та електрон≥в. ‘ундаментальн≥ досл≥ди:
ј. —толЇтова; ѕ. ЋебедЇва; ≈. –езерфорда; ј. Ѕеккерел¤. ќсновн≥
пон¤тт¤: кванти св≥тла (фотони), фотоефект, червона межа фотоефекту, тиск св≥тла,
≥зотопи, рад≥оактивн≥сть, альфа- ≥ бета-частинки, гамма-випром≥нюванн¤, квантовий характер випром≥нюванн¤ ≥ поглинанн¤
св≥тла атомами, ≥ндуковане випром≥нюванн¤, протон, нейтрон, ¤дерн≥ сили,
рад≥оактивний розпад, пер≥од нап≥врозпаду; енерг≥¤ звТ¤зку атомних
¤дер, дефект мас, енергетичний вих≥д ¤дерних реакц≥й, ланцюгова ¤дерна
реакц≥¤, критична маса. ≤деал≥зован≥ модел≥:
планетарна модель атома, протонно-нейтронна модель ¤дра. «акони, принципи, г≥потези:
постулати теор≥њ в≥дносност≥, закон звТ¤зку м≥ж масою та енерг≥Їю, закони фотоефекту, р≥вн¤нн¤ ≈йнштейна
дл¤ фотоефекту, квантов≥ постулати
Ѕора, закон рад≥оактивного розпаду, г≥потеза ѕланка. “еор≥њ: основи спец≥альноњ теор≥њ
в≥дносност≥, теор≥њ фотоефекту, корпускул¤рно-хвильовий дуал≥зм, теор≥њ будови
атома та ¤дра. ѕрактичне застосуванн¤ теор≥њ: застосуванн¤
фотоефекту, будова ≥ властивост≥ атомних ¤дер, по¤сненн¤ л≥н≥йчастих спектр≥в
випром≥нюванн¤ та поглинанн¤, застосуванн¤ лазер≥в,† ¤дерна енергетика, принцип д≥њ вим≥рювальних прилад≥в та техн≥чних пристроњв: фотоелемент,
фотореле, пристроњв дл¤ реЇстрац≥њ зар¤джених частинок, лазер, ¤дерний реактор. |
”м≥ти: Ј
розп≥знавати про¤ви
квантових ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх практичне
застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема факт≥в,
що п≥дтверджують висновки спец≥альноњ теор≥њ в≥дносност≥; ¤вищ,
що п≥дтверджують корпускул¤рно-хвильовий дуал≥зм властивостей св≥тла;
використанн¤ закон≥в фотоефекту в техн≥ц≥, метод≥в спостереженн¤ ≥ реЇстрац≥њ
м≥крочастинок; Ј
застосовувати
основн≥ пон¤тт¤ та закони спец≥альноњ теор≥њ в≥дносност≥, теор≥њ
фотоефекту, теор≥њ будови атома та ¤дра, формули дл¤ визначенн¤ ф≥зичних
величин та њх оди≠ниць; математичн≥ вирази закон≥в; Ј
розр≥зн¤ти: види спектр≥в, рад≥оактивност≥; Ј
пор≥внювати
особливост≥ трек≥в м≥крочастинок у
електричному ≥ магн≥тному пол¤х; утворенн¤ р≥зних вид≥в спектр≥в, загальн≥ особливост≥ процес≥в, що
в≥дбуваютьс¤ при рад≥оактивному розпад≥ ¤дер, умови виникненн¤
ланцюговоњ та термо¤дерних реакц≥й; природу альфа-, бета-,
гамма-випром≥нювань; Ј
розвТ¤зувати: 1)
розрахунков≥ задач≥, застосовуючи функц≥ональн≥ залежност≥ м≥ж основними ф≥зичними
величинами, на: рел¤тив≥стський закон додаванн¤ швидкостей, застосуванн¤
формул звТ¤зку м≥ж масою, ≥мпульсом та енерг≥Їю; застосуванн¤ квантових
постулат≥в Ѕора до процес≥в випром≥нюванн¤ та поглинанн¤ енерг≥њ атомом; застосуванн¤
р≥вн¤нн¤ ≈йнштейна дл¤ фотоефекту, складанн¤ р≥вн¤нь ¤дерних реакц≥й на
основ≥ закон≥в збереженн¤; розрахунок дефекту мас, енерг≥њ звТ¤зку атомних
¤дер, енергетичного виходу ¤дерних реакц≥й; застосуванн¤ закон≥в збереженн¤
≥мпульсу та енерг≥њ до опису з≥ткнень м≥крочастинок; застосуванн¤ закону
рад≥оактивного розпаду, визначенн¤ пер≥оду нап≥врозпаду; 2)
задач≥ на
анал≥з граф≥к≥в зм≥ни к≥лькост≥ рад≥оактивних ¤дер ≥з часом, енергетичних
д≥аграм поглинанн¤ та випром≥нюванн¤ св≥тла; 1)задач≥, ¤к≥ передбачають
обробленн¤ та анал≥з результат≥в експерименту, показаних на фото або
схематичному рисунку, зокрема щодо визначенн¤ характеристик елементарних
частинок або ¤дер за фотозн≥мками њх трек≥в (зокрема в магн≥тному пол≥); Ј складати план виконанн¤ досл≥д≥в та
експеримент≥в, роботи з вим≥рювальними приладами та пристро¤ми, зокрема
фотоелемента, фотореле; Ј робити узагальненн¤
щодо властивостей речовини та пол¤. |
ƒиректор
≤нституту ≥нновац≥йних технолог≥й ≥ зм≥сту осв≥т膆†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††† ќ.ј. ”дод