Ќазва †розд≥лу, теми

«нанн¤

ѕредметн≥ ум≥нн¤ та способи навчальноњ д≥¤льност≥

¬ступ

ќсновн≥ ознаки живого. –≥вн≥ орган≥зац≥њ житт¤: молекул¤рний, кл≥тинний, орган≥змовий, попул¤ц≥йно-видовий, екосистемний, б≥осферний.

’арактеризувати основн≥ ознаки живого.

ѕо¤снювати значенн¤ б≥олог≥чноњ науки в житт≥ людини ≥ сусп≥льства.

јнал≥зувати структуру† р≥вн≥в орган≥зац≥њ житт¤.

ћолекул¤рний р≥вень орган≥зац≥њ житт¤

≈лементний склад орган≥зм≥в

Ќеорган≥чн≥ сполуки в орган≥змах

ќрган≥чн≥ сполуки в орган≥змах

 ласиф≥кац≥¤ х≥м≥чних елемент≥в за њхн≥м вм≥стом в орган≥змах (макроелементи, в тому числ≥ органогенн≥ елементи, м≥кроелементи). Ќасл≥дки недостатнього або надлишкового надходженн¤ в орган≥зм людини х≥м≥чних елемент≥в (I, F, Fe, Ca,  ) та способи усуненн¤ њх нестач≥.

≈ндем≥чн≥ хвороби.

–оль води, солей та ≥нших неорган≥чних сполук в орган≥зм≥. √≥дроф≥льн≥ сполуки. √≥дрофобн≥ сполуки.

Ѕудова, властивост≥ ≥ функц≥њ орган≥чних сполук. ѕон¤тт¤ про б≥опол≥мери та њхн≥ мономери.

¬углеводи: моносахариди, ол≥госахариди, пол≥сахариди. ќсобливост≥ будови, основн≥ властивост≥ та функц≥њ в орган≥змах живих ≥стот.

†Ћ≥п≥ди ќсобливост≥ будови, основн≥ властивост≥ та функц≥њ в орган≥змах.

Ѕ≥лки: особливост≥ будови. јм≥нокислоти, пептиди та пол≥пептиди. –≥вн≥ структурноњ орган≥зац≥њ б≥лк≥в. ¬ластивост≥ б≥лк≥в. †ƒенатурац≥¤, ренатурац≥¤, деструкц≥¤ б≥лк≥в. ‘ункц≥њ б≥лк≥в у живих ≥стотах. ‘ерменти, њх будова, властивост≥ та застосуванн¤ у господарськ≥й д≥¤льност≥ людини.

Ќуклењнов≥ кислоти. Ѕудова, нуклеотиди. Ѕудова, властивост≥ та функц≥њ ƒЌ , принцип комплементарност≥. ѕон¤тт¤ про ген. –Ќ  та њхн≥ типи. ј“‘, пон¤тт¤ про макроерг≥чний звТ¤зок. †††

Ѕ≥олог≥чно активн≥ речовини† (в≥там≥ни, гормони, нейрогормони, ф≥тогормони, алкалоњди, ф≥тонциди), њх б≥олог≥чна роль.

Ќазивати органогенн≥ елементи, макроелементи, визначати њх роль в побудов≥ молекул б≥лк≥в, нуклењнових кислот, вуглевод≥в, л≥п≥д≥в.

ѕор≥внювати сп≥вв≥дношенн¤ х≥м≥чних елемент≥в у жив≥й та нежив≥й природ≥.

¬икористовувати знанн¤ дл¤ визначенн¤ можливост≥ попередженн¤ захворювань людини, що виникають через нестачу або надлишок де¤ких х≥м≥чних елемент≥в.

’арактеризувати б≥олог≥чну роль води, кисню, йон≥в Na⁺, K⁺, Cl^-, Ca²⁺, Mg²⁺, PO₄^3-.

¬становлювати взаЇмозвТ¤зок м≥ж ф≥зико-х≥м≥чними властивост¤ми та б≥олог≥чною роллю води.

†

Ќаводити приклади застосуванн¤ фермент≥в в господарськ≥й д≥¤льност≥ людини.

’арактеризувати функц≥њ орган≥чних сполук: л≥п≥д≥в, вуглевод≥в, б≥лк≥в, нуклењнових кислот, ј“‘.†††

–озп≥знавати основн≥ класи орган≥чних сполук за њх структурними формулами та властивост¤ми.

¬изначати роль х≥м≥чних звТ¤зк≥в в структурн≥й орган≥зац≥њ макромолекул.

ѕор≥внювати ƒЌ  ≥ –Ќ  за складом ≥ р≥вн¤ми структурноњ орган≥зац≥њ. †

¬становлювати: законом≥рн≥сть м≥ж просторовою орган≥зац≥Їю макромолекул та б≥олог≥чними функц≥¤ми речовин; взаЇмозвТ¤зок м≥ж будовою орган≥чних речовин та њх функц≥¤ми.

–озвТ¤зувати елементарн≥ вправи з молекул¤рноњ б≥олог≥њ: визначати молекул¤рну масу речовини за масою одного з њњ компонент≥в, довжину молекули нуклењновоњ кислоти, њњ склад; моделювати процеси репл≥кац≥њ.

ќбірунтовувати Їдн≥сть х≥м≥чного складу орган≥зм≥в, живоњ ≥ неживоњ природи; значенн¤ б≥олог≥чно активних речовин у забезпеченн≥ процес≥в життЇд≥¤льност≥ орган≥зм≥в.

^{†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††}

 л≥тинний р≥вень орган≥зац≥њ житт¤

ќрган≥зац≥¤ кл≥тин

†

†

ѕод≥л кл≥тин

ќбм≥н речовин та перетворенн¤ енерг≥њ

ќсновн≥ положенн¤ сучасноњ кл≥тинноњ теор≥њ.

ћембрани, њхн¤ структура, властивост≥ та основн≥ функц≥њ. ѕлазматична мембрана. “ранспорт речовин через мембрани.

Ќадмембранн≥ комплекси (кл≥тинна ст≥нка, гл≥кокал≥кс). ѕ≥дмембранн≥ комплекси (м≥кронитки, м≥кротрубочки). ÷итоскелет, його функц≥њ.

÷итоплазма та њњ компоненти. ќрганели. †

ќдномембранн≥ органели: ендоплазматична с≥тка, апарат √ольджi, л≥зосоми, вакуол≥. ƒвомембранн≥ органели: м≥тохондр≥њ, пластиди та њх типи (особливост≥ њхньоњ будови ≥ функц≥й). ¬заЇмн≥ перетворенн¤ пластид. јвтоном≥¤ м≥тохондр≥й та хлоропласт≥в у кл≥тин≥. ≤нш≥ органели: рибосоми, пол≥рибосоми, кл≥тиний центр, органели руху.  л≥тинн≥ включенн¤.

Ѕудова та функц≥њ ¤дра. ’ромосоми, особливост≥ будови та х≥м≥чного складу. √омолог≥чн≥ хромосоми. јутосоми та статев≥ хромосоми (гетерохромосоми).  ар≥отип. ’ромосомний наб≥р ¤дра (гаплоњдний, диплоњдний, пол≥плоњдний).

“ипи орган≥зац≥њ кл≥тин (прокар≥отичний та еукар≥отичний).

ќсобливост≥ орган≥зац≥њ кл≥тин прокар≥от≥в. ќсобливост≥ будови поверхневого апарату. Ќуклеоњд прокар≥от≥в. ѕлазм≥ди. –ибосоми. ƒжгутики. ѕ≥л≥.

†

 л≥тинний цикл. ≤нтерфаза. ћ≥тотичний под≥л кл≥тин у еукар≥от≥в, його фази.

ћейотичний под≥л кл≥тин, його фази.  он'югац≥¤ гомолог≥чних хромосом.  росинговер.† †

ќбм≥н речовин (метабол≥зм). ѕластичний (асим≥л¤ц≥¤) та енергетичний (дисим≥л¤ц≥¤) обм≥н. ƒжерела енерг≥њ дл¤ орган≥зм≥в. јвтотрофн≥ (фототрофн≥, хемотрофн≥) ≥ гетеротрофн≥ орган≥зми.

≈тапи перетворенн¤ енерг≥њ в орган≥зм≥: п≥дготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). јеробне та анаеробне диханн¤.

Ѕ≥осинтез б≥лк≥в та його етапи. √енетичний код ≥ його властивост≥.  одон, антикодон, старт-кодон, стоп-кодони. “ранскрипц≥¤. √ени (структурн≥ ≥ регул¤торн≥). ≈кзони, ≥нтрони. “рансл¤ц≥¤. –еакц≥њ матричного синтезу (репл≥кац≥¤, транскрипц≥¤, трансл¤ц≥¤).

‘отосинтез. ќсновн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ у св≥тлов≥й та темнов≥й фазах фотосинтезу. —умарне р≥вн¤нн¤ процесу фотосинтезу. «наченн¤ фотосинтезу.

ѕор≥внювати кл≥тинну теор≥ю “.Ўванна та сучасну кл≥тинну теор≥ю.

ѕо¤снювати: взаЇмозвТ¤зок мембран в еукар≥отичн≥й кл≥тин≥ та њх участь у кл≥тинн≥й взаЇмод≥њ; способи транспорту речовин через мембрани.

ѕор≥внювати будову ≥ функц≥њ поверхневого апарату кл≥тин тварин, рослин, гриб≥в, бактер≥й.

’арактеризувати будову ≥ функц≥њ компонент≥в кл≥тини.

¬становлювати взаЇмозвТ¤зок м≥ж будовою ≥ функц≥¤ми компонент≥в кл≥тини.

–озп≥знавати кл≥тини та њх компоненти на схематичних малюнках та м≥крофотограф≥¤х.

¬становлювати взаЇмозвТ¤зок складник≥в ¤дра, цитоплазми ≥ поверхневого апарату кл≥тини.

ѕо¤снювати: роль ¤дра у збереженн≥, передач≥ та реал≥зац≥њ спадковоњ ≥нформац≥њ; значенн¤ стаб≥льност≥ кар≥отипу дл¤ ≥снуванн¤ виду.

ѕор≥внювати прокар≥отичн≥ ≥ еукар≥отичн≥ кл≥тини.

¬и¤вл¤ти причини в≥дм≥нностей у будов≥ кл≥тин прокар≥от≥в та еукар≥от≥в (рослин, тварин, гриб≥в).

–обити висновок про: загальний план будови кл≥тин вс≥х орган≥зм≥в; кл≥тину ─ елементарну структурно-функц≥ональну одиницю орган≥зм≥в.

ѕо¤снювати сутн≥сть ≥ б≥олог≥чне значенн¤ м≥тозу, мейозу, кросинговеру.

јнал≥зувати: етапи кл≥тинного циклу; фази м≥тозу ≥ мейозу.

ѕор≥внювати м≥тотичний ≥ мейотичний под≥ли кл≥тини.

Ќаводити приклади автотрофних (фото- ≥ хемо-) ≥ гетеротрофних орган≥зм≥в.

ѕо¤снювати сутн≥сть ≥ значенн¤: асим≥л¤ц≥њ ≥ дисим≥л¤ц≥њ; б≥осинтезу б≥лк≥в ≥ нуклењнових кислот; гл≥кол≥зу; аеробного диханн¤; фотосинтезу; вплив умов довк≥лл¤ на ≥нтенсивн≥сть процесу фотосинтезу; роль ј“‘ в енергетичному обм≥н≥; роль фермент≥в у забезпеченн≥ процес≥в обм≥ну речовин.

ѕор≥внювати фотосинтез у про- ≥ еукар≥от≥в, диханн¤ ≥ гл≥кол≥з, транскрипц≥ю ≥ репл≥кац≥ю.

¬и¤вл¤ти особливост≥ фотосинтезу еукар≥от≥в та прокар≥от≥в.

јнал≥зувати етапи енергетичного та пластичного обм≥ну. †

ћоделювати процеси трансл¤ц≥њ, транскрипц≥њ.

Ќекл≥тинн≥ форми житт¤

¬≥руси,† пр≥они, в≥роњди

¬≥руси, њх х≥м≥чний склад, будова та в≥дтворенн¤.

ћехан≥зм проникненн¤ в≥рус≥в в орган≥зм та кл≥тини хаз¤њна. ¬плив в≥рус≥в на орган≥зм хаз¤њна.

ѕроф≥лактика в≥русних хвороб.

–оль в≥рус≥в у природ≥ та житт≥ людини.

†ѕр≥они, в≥роњди

†Ќаводити приклади хвороб, ¤к≥ спричин¤ють†††† в≥руси та пр≥они.

†’арактеризувати будову в≥рус≥в; механ≥зми проникненн¤ в≥рус≥в в кл≥тини людини, тварин, рослин, бактер≥й.

†–озкривати шл¤хи зараженн¤ в≥русами та пр≥онами.† ѕо¤снювати вплив в≥рус≥в на орган≥зм хаз¤њна .

¬изначати ознаки живоњ ≥ неживоњ† природи притаманн≥ в≥русам.

ѕор≥внювати властивост≥ в≥рус≥в, в≥роњд≥в ≥ пр≥он≥в.

ќц≥нювати роль в≥рус≥в в природ≥ й житт≥ людини; перспективи застосуванн¤ в≥рус≥в у б≥отехнолог≥¤х.

†ќбірунтовувати заходи проф≥лактики в≥русних та пр≥онних хвороб. †

ќрган≥змовий р≥вень орган≥зац≥њ житт¤

Ѕактер≥њ

«агальна характеристика прокар≥от≥в (бактер≥њ, ц≥анобактер≥њ). ќсобливост≥ будови та процес≥в життЇд≥¤льност≥ прокар≥от≥в (живленн¤, диханн¤, розмноженн¤, спороутворенн¤, ≥нцистуванн¤, обм≥н спадковою ≥нформац≥Їю). ¬заЇмозвТ¤зки прокар≥от≥в з ≥ншими орган≥змами (мутуал≥зм, коменсал≥зм, паразитизм). –≥зноман≥тн≥сть та роль прокар≥от≥в у природ≥ та житт≥ людини. ’вороботворн≥ бактер≥њ та захворюванн¤, що ними викликаютьс¤. «аходи боротьби ≥з збудниками та проф≥лактика ≥нфекц≥йних захворювань.

†Ќаводити приклади хвороб, ¤к≥ спричин¤ють бактер≥њ.†††

–озп≥знавати бактер≥њ, ц≥анобактер≥њ на схемах, малюнках, м≥крофотограф≥¤х.

¬ид≥л¤ти ≥стотн≥ ознаки бактер≥й, ц≥анобактер≥й.

ѕор≥внювати будову та життЇд≥¤льн≥сть бактер≥й та ц≥анобактер≥й.

¬изначати взаЇмозвТ¤зки прокар≥от≥в з ≥ншими орган≥змами.

–озкривати роль прокар≥отичних орган≥зм≥в у природ≥ та в житт≥ людини; принципи застосуванн¤ бактер≥й у б≥отехнолог≥¤х.

ќбірунтовувати заходи проф≥лактики ≥ боротьби †з бактер≥альними хворобами.

–ослини

Ѕудова ≥ процеси життЇд≥¤льност≥ рослин

–≥зноман≥тн≥сть рослин

«агальна характеристика царства –ослини.

 ласиф≥кац≥¤ рослин. ∆иттЇв≥ форми рослин.

ќсобливост≥ орган≥зац≥њ однокл≥тинних та багатокл≥тинних рослин. “канини багатокл≥тинних рослин (тв≥рна, покривна, основна, механ≥чна, пров≥дна) њхн¤ будова ≥ функц≥њ.

ќсобливост≥† будови ≥ процес≥в життЇд≥¤льност≥ нижчих ≥ вищих† рослин.

¬егетативн≥ органи рослин (кор≥нь; паг≥н: стебло, листок; зародковий паг≥н Ц брунька) њхн¤ зовн≥шн¤ ≥ внутр≥шн¤ будова та функц≥њ. ¬идозм≥ни вегетативних орган≥в рослин.

√енеративн≥ органи покритонас≥нних рослин (кв≥тка, нас≥нина, пл≥д) њхн¤ будова ≥ функц≥њ. —уцв≥тт¤ (китиц¤, простий колос, головка, кошик, щиток, зонтик, складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик). ”творенн¤ нас≥нн¤ та плод≥в. ќсобливост≥ будови нас≥нини одно- та дводольних рослин. ќргани розмноженн¤ вищих спорових рослин (споранг≥њ, гаметанг≥њ: антерид≥њ, архегон≥њ). —пори.

∆ивленн¤ рослин (м≥неральне живленн¤, пов≥тр¤не живленн¤ Ц фотосинтез). ƒиханн¤ рослин. “рансп≥рац≥¤.

–ух речовин (орган≥чних ≥ неорган≥чних). ¬заЇмозвТ¤зок орган≥в рослин.

–озмноженн¤ рослин (форми розмноженн¤† водоростей, вищих спорових та нас≥нних рослин). ¬егетативне розмноженн¤ рослин. ќсобливост≥ запл≥дненн¤† у вищих спорових ≥ покритонас≥нних рослин. «апиленн¤ та його способи.

–≥ст ≥ розвиток рослин. ∆иттЇв≥ цикли вищих рослин (чергуванн¤ покол≥нь, спороф≥т, гаметоф≥т). “ривал≥сть житт¤ рослин. ѕодразлив≥сть та рухи рослин. –егул¤ц≥¤ процес≥в життЇд≥¤льност≥ у покритонас≥нних рослин.

«агальна характеристика в≥дд≥л≥в: «елен≥ водорост≥, Ѕур≥ водорост≥, „ервон≥ водорост≥, ƒ≥атомов≥ водорост≥,†† ћохопод≥бн≥, ѕлаунопод≥бн≥, ’вощепод≥бн≥, ѕапоротепод≥бн≥, √олонас≥нн≥, ѕокритонас≥нн≥.†

 ласиф≥кац≥¤ покритонас≥нних рослин. ќсобливост≥ будови клас≥в ќднодольн≥. ƒводольн≥. –одини  апуст¤н≥ (’рестоцв≥т≥), “ро¤ндов≥, Ѕобов≥, ѕасльонов≥, јйстров≥ (—кладноцв≥т≥), Ћ≥л≥йн≥, ÷ибулев≥, «лаков≥.

“ипов≥ дикоросл≥ та культурн≥ представники родин.

ќсобливост≥ поширенн¤ рослин р≥зних таксон≥в. –оль рослин у природ≥ та в житт≥ людини. «никаюч≥ види рослин в ”крањн≥. „ервона  нига, «елена книга, «апов≥дники, заказники, нац≥ональн≥ парки.

†

¬ид≥л¤ти ≥стотн≥ ознаки царства –ослини.

ѕо¤снювати класиф≥кац≥ю рослин.

–озп≥знавати за ознаками зовн≥шньоњ будови життЇв≥ форми рослин.

–озкривати роль рослин у природ≥ та значенн¤ в житт≥ людини.

–озп≥знавати: тканини, органи рослин на схемах ≥ малюнках; типи суцв≥ть на схемах.

’арактеризувати: особливост≥ будови тканин ≥ орган≥в рослин; видозм≥ни вегетативних орган≥в рослин; типи кореневих систем; утворенн¤ нас≥нн¤ ≥ плод≥в; способи вегетативного розмноженн¤; процеси життЇд≥¤льност≥ рослин; р≥ст ≥ розвиток рослин; вплив добрив на р≥ст ≥ розвиток рослин; рухи рослин; регул¤ц≥ю функц≥й у покритонас≥нних рослин;

ѕо¤снювати: значенн¤ видозм≥н вегетативних орган≥в рослин; значенн¤ кв≥тки, суцв≥тт¤, плоду, подв≥йного запл≥дненн¤ у покритонас≥нних рослин; б≥олог≥чне значенн¤ вегетативного розмноженн¤, запиленн¤, фотосинтезу, диханн¤, трансп≥рац≥њ.

ѕор≥внювати: типи кореневих систем; будову нас≥нини однодольних ≥ дводольних рослин.

«астосовувати знанн¤ дл¤: використанн¤ р≥зних способ≥в вегетативного розмноженн¤ рослин у господарств≥ людини; створенн¤ оптимальних умов дл¤ проростанн¤ нас≥нн¤ й догл¤ду за рослинами.

¬изначати: спос≥б запиленн¤ кв≥тки, способи поширенн¤ плод≥в за њхньою будовою; законом≥рност≥ процес≥в життЇд≥¤льност≥ рослин.

јнал≥зувати принципи орган≥зац≥њ багатокл≥тинних рослин.

¬становлювати: взаЇмозвТ¤зок будови та функц≥й тканин, орган≥в рослин; зв'¤зок м≥ж будовою кв≥тки ≥ способом запиленн¤; взаЇмозвТ¤зок орган≥в рослин.

ќбірунтовувати† значенн¤ по¤ви в процес≥ еволюц≥њ† кв≥тки ≥ плоду; ц≥л≥сн≥сть орган≥зму рослин.

–озп≥знавати представник≥в в≥дд≥л≥в вищих рослин, види кв≥ткових рослин з родин  апуст¤н≥ (’рестоцв≥т≥), –озов≥ (“ро¤ндов≥), Ѕобов≥, ѕасльонов≥, јйстров≥ (—кладноцв≥т≥), Ћ≥л≥йн≥, ÷ибулев≥, «лаков≥, р≥дк≥сн≥ та зникаюч≥ види рослин ”крањни на малюнках ≥ фотограф≥¤х.

¬ир≥зн¤ти особливост≥ водоростей, вищих спорових рослин, нас≥нних рослин.

ѕо¤снювати принципи класиф≥кац≥њ† покритонас≥нних рослин.

’арактеризувати: особливост≥ рослин р≥зних в≥дд≥л≥в, клас≥в Ц ќднодольн≥ ≥ ƒводольн≥;† особливост≥ пристосувань рослин до наземного, водного та паразитичного способу житт¤; взаЇмозвТ¤зки рослин м≥ж собою, з ≥ншими орган≥змами ≥ неживою природою.

¬изначати: представник≥в р≥зних систематичних груп (в≥дд≥л≥в, клас≥в покритонас≥нних) рослин за ознаками зовн≥шньоњ будови; причини, що зумовлюють поширенн¤ рослин р≥зних таксон≥в на земн≥й кул≥; причини, що зумовлюють пануванн¤ покритонас≥нних рослин у сучасн≥й флор≥.

јнал≥зувати особливост≥ будови, процеси життЇд≥¤льност≥ рослин ¤к результат пристосуванн¤ њх до житт¤ на суходол≥.

ѕор≥внювати† рослини р≥зних систематичних груп.

Ќаводити приклади використанн¤ вид≥в рослин людиною.

√риби. Ћишайники

«агальна характеристика царства √риби.†††† ќсобливост≥ будови, поширенн¤, середовища ≥снуванн¤ та процес≥в життЇд≥¤льност≥ (живленн¤, диханн¤, розмноженн¤) шапкових, цв≥левих гриб≥в,†† др≥ждж≥в, гриб≥в-паразит≥в. –оль гриб≥в у природ≥ та житт≥ людини. ћ≥кориза.

Ѕудова лишайник≥в. ‘орма слан≥ лишайник≥в (накипн≥, листуват≥, кущист≥). ќсобливост≥ життЇд≥¤льност≥ лишайник≥в.

–оль лишайник≥в у природ≥ та значенн¤ у житт≥ людини.

–озп≥знавати: основн≥ групи гриб≥в, накипн≥, кущист≥, листуват≥ лишайники на малюнках ≥††††† схемах.

†’арактеризувати: будову гриб≥в ≥ лишайник≥в;† процеси життЇд≥¤льност≥ (живленн¤, розмноженн¤) гриб≥в; взаЇмозвТ¤зки гриб≥в ≥ вищих рослин; лишайники ¤к симб≥отичн≥ орган≥зми.

ѕо¤снювати пристосуванн¤ гриб≥в до фактор≥в середовища; причини витривалост≥ лишайник≥в.

ѕор≥внювати: принципи орган≥зац≥њ, особливост≥ будови та процеси життЇд≥¤льност≥ гриб≥в та рослин .

«астосовувати знанн¤ дл¤ розп≥знаванн¤ гриб≥в, що мають практичне значенн¤.

“варини

Ѕудова ≥ життЇд≥¤льн≥сть тварин

–≥зноман≥тн≥сть тварин

«агальна характеристика царства “варини. ѕринципи класиф≥кац≥њ тварин.

ќсобливост≥ орган≥зац≥њ однокл≥тинних та багатокл≥тинних тварин. «агальний план будови орган≥зму тварин: симетр≥¤ т≥ла (двоб≥чна, рад≥альна), покриви т≥ла, опорний апарат (зовн≥шн≥й скелет, внутр≥шн≥й скелет, г≥дроскелет), порожнина т≥ла (первинна, вторинна, зм≥шана), органи та системи орган≥в. ѕодразлив≥сть, рух, живленн¤, диханн¤, вид≥ленн¤, транспорт речовин, розмноженн¤, р≥ст тварин. –егул¤ц≥¤ функц≥й у багатокл≥тинних тварин. “ипи розвитку тварин: пр¤мий ≥ непр¤мий (з повним ≥ неповним перетворенн¤м). ќсобливост≥ повед≥нки тварин.

ќднокл≥тинн≥ тварини. «агальна характеристика. ќсобливост≥ будови та процес≥в њхньоњ життЇд≥¤льност≥ (живленн¤, диханн¤, вид≥ленн¤, осморегул¤ц≥¤, рух, подразлив≥сть, розмноженн¤, ≥нцистуванн¤). ѕр≥сноводн≥ (амеба протей, евглена зелена, ≥нфузор≥¤-туфелька) та морськ≥ (форам≥н≥фери, рад≥ол¤р≥њ) однокл≥тинн≥, њхн¤ роль у природ≥ та житт≥ людини. –оль морських однокл≥тинних в утворенн≥ осадових пор≥д та ¤к Укер≥вних копалинФ. ќднокл≥тинн≥ тварини ірунту та њхн¤ роль у процесах ірунтоутворенн¤. —имб≥отичн≥ однокл≥тинн≥ тварини: мутуал≥сти, коменсали, паразити (дизентер≥йна амеба, трипаносоми, мал¤р≥йний плазмод≥й). «ахворюванн¤ людини та св≥йських тварин, що викликаютьс¤ паразитичними однокл≥тинними тваринами. –оль однокл≥тинних тварин у природ≥ та житт≥ людини.

Ѕагатокл≥тинн≥ тварини. ’арактерн≥ риси багатокл≥тинних тварин, њхн¤ в≥дм≥нн≥сть в≥д однокл≥тинних.

“ип √убки. «агальна характеристика типу. ќсобливост≥ будови та процес≥в життЇд≥¤льност≥. ƒиференц≥ац≥¤ кл≥тин, до тканинний тип орган≥зац≥њ. –≥зноман≥тн≥сть (бод¤га, венерин кошик, грецька губка). –оль у природ≥ та житт≥ людини.

“ип  ишковопорожнинн≥, або ∆алк≥. «агальна характеристика типу. ќсобливост≥ будови та процес≥в життЇд≥¤льност≥. ѕон¤тт¤ про рефлекс. –≥зноман≥тн≥сть кишковопорожнинних (медузи та пол≥пи). –оль кишковопорожнинних у природ≥ та житт≥ людини.  оралов≥ пол≥пи та формуванн¤ коралових риф≥в.

“ип ѕлоск≥ черви. «агальна характеристика типу. –≥зноман≥тн≥сть плоских черв≥в: класи ¬≥йчаст≥ черви (молочно-б≥ла планар≥¤), —исуни (печ≥нковий та кот¤чий сисуни), —тьожков≥ черви (бичачий та свин¤чий ц≥пТ¤ки, ех≥нокок, стьожак широкий); особливост≥ поширенн¤, будови та процес≥в життЇд≥¤льност≥. цикли розвитку. ѕристосован≥сть плоских черв≥в до паразитичного способу житт¤. Ўкода, ¤коњ паразитичн≥ плоск≥ черви завдають орган≥змов≥ хаз¤њна.

“ип ѕервиннопорожнинн≥, або  ругл≥ черви (Ќематоди). «агальна характеристика типу. –≥зноман≥тн≥сть круглих черв≥в та середовища ≥снуванн¤. ¬≥льноживуч≥ кругл≥ черви, њхн¤ роль у процесах ірунтоутворенн¤.  ругл≥ черви Ц паразити рослин, тварин та людини (аскарида, гострик, трих≥нела), захворюванн¤, що нимивикликаютьс¤. Ўк≥дливий вплив гельм≥нт≥в на орган≥зм хаз¤њна.† ѕроф≥лактика захворювань, що викликаютьс¤ гельм≥нтами.

“ип  ≥льчаст≥ черви, або  ≥льчаки. «агальна характеристика типу. –≥зноман≥тн≥сть к≥льчастих черв≥в, середовища ≥снуванн¤.  лас Ѕагатощетинков≥ черви (нерењс, п≥скожил).  лас ћалощетинков≥ черви (дощовий червТ¤к, трубочник). —ередовища ≥снуванн¤, спос≥б житт¤. –оль дощових черв≥в у процесах ірунтоутворенн¤.  лас ѕТ¤вки (медична пТ¤вка). –оль к≥льчастих черв≥в у природ≥ та житт≥ людини. ќхорона к≥льчастих черв≥в.

“ип ћолюски, або ћТ¤куни. «агальна характеристика типу, р≥зноман≥тн≥сть, середовища ≥снуванн¤ та спос≥б житт¤  ласи „еревоног≥ (ставковик, виноградний слимак), ƒвостулков≥ (беззубка, устриц≥, перлова скойка), √оловоног≥ (кальмари, каракатиц≥, восьминоги). ’арактерн≥ риси будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥, поширенн¤. –оль молюск≥в у природ≥ та житт≥ людини. ќхорона молюск≥в.

“ип „ленистоног≥. «агальна характеристика типу. –≥зноман≥тн≥сть членистоногих, середовища њхнього ≥снуванн¤ та спос≥б житт¤.

–акопод≥бн≥. «агальна характеристика, особливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥, середовища ≥снуванн¤. –≥зноман≥тн≥сть ракопод≥бних (р≥чков≥ раки, краби, креветки, мокриц≥, дафн≥њ, щитн≥, циклопи, коропоњд). ѓхн¤ роль у природ≥ та житт≥ людини. ќхорона ракопод≥бних

ѕавукопод≥бн≥. «агальна характеристика, особливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥, середовища ≥снуванн¤. –≥зноман≥тн≥сть павукопод≥бних (р¤ди павуки, кл≥щ≥). ѓхн¤ роль у природ≥ та житт≥ людини. ѕон¤тт¤ про переносник≥в та трансм≥сивн≥ захворюванн¤. ¬ченн¤ ™.Ќ.ѕавловського про природну осередкован≥сть трансм≥сивних захворювань.

 омахи. «агальна характеристика, середовища ≥снуванн¤. ќсобливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥. “ипи ротових апарат≥в. ‘ункц≥њ жирового т≥ла. ѕристосован≥сть комах до польоту. ќсобливост≥ повед≥нки комах. “ипи розвитку. ‘аза л¤лечки та њњ б≥олог≥чне значенн¤. –≥зноман≥тн≥сть комах. –¤ди комах з неповним (ѕр¤мокрил≥, ¬ош≥) та повним (“вердокрил≥, або ∆уки, Ћускокрил≥, або ћетелики, ѕеретинчастокрил≥, ƒвокрил≥, Ѕлохи) перетворенн¤м. ’арактеристика р¤д≥в, типов≥ представники, роль у природ≥ та житт≥ людини. —в≥йськ≥ комахи. «астосуванн¤ комах у б≥олог≥чному метод≥ боротьби. ќхорона комах.

“ип ’ордов≥. «агальна характеристика, середовища ≥снуванн¤. –≥зноман≥тн≥сть хордових.

ѕ≥дтип Ѕезчерепн≥. «агальна характеристика.  лас √оловохордов≥. ќсобливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥ ланцетник≥в.

ѕ≥дтип ’ребетн≥, або „ерепн≥. «агальна характеристика.  лас ’р¤щов≥ риби. ќсобливост≥ будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥. –≥зноман≥тн≥сть хр¤щових риб (акули ≥ скати). –оль у природ≥ та житт≥ людини.

 лас  ≥стков≥ риби. ќсобливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥. ќсобливост≥ повед≥нки риб. Ќерест, турбота про нащадк≥в. –≥зноман≥тн≥сть к≥сткових риб: р¤ди ќсетропод≥бн≥, ќселедцепод≥бн≥, Ћососепод≥бн≥, ќкунепод≥бн≥,  оропопод≥бн≥; п≥дкласи  истепер≥ та ƒводишн≥. ’арактеристика та типов≥ представники. –оль у природ≥ та житт≥ людини. ѕромисел риб. –ац≥ональне використанн¤ рибних ресурс≥в. Ўтучне розведенн¤ риб. ќхорона риб.

 лас «емноводн≥. «агальна характеристика. ќсобливост≥ будови та процес≥в життЇд≥¤льност≥ у звТ¤зку з виходом на суход≥л. –≥зноман≥тн≥сть земноводних: р¤ди Ѕезхвост≥, Ѕезног≥ та ’востат≥. ќсобливост≥ орган≥зац≥њ, представники, роль у природ≥ та житт≥ людини. ќхорона земноводних.

 лас ѕлазуни. ќсобливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥. —езонн≥ ¤вища у житт≥ плазун≥в. ѕристосован≥сть плазун≥в до житт¤ на суходол≥. –≥зноман≥тн≥сть плазун≥в: лускат≥, черепахи, крокодили; особливост≥ орган≥зац≥њ, представники, роль у природ≥ та житт≥ людини. ќхорона плазун≥в.

 лас ѕтахи. ќсобливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови, процес≥в життЇд≥¤льност≥. ѕтахи Ц теплокровн≥ тварини. ѕристосован≥сть птах≥в до польоту. —езонн≥ ¤вища у житт≥ птах≥в. ќс≥л≥, кочов≥ та перел≥тн≥ птахи. ѕерельоти птах≥в та способи њхнього досл≥дженн¤. –озмноженн¤ ≥ розвиток птах≥в: шлюбна повед≥нка, облаштуванн¤ гн≥зд. Ѕудова ¤йц¤ птах≥в та його ≥нкубац≥¤. ѕтахи виводков≥ та нагн≥здн≥. –≥зноман≥тн≥сть птах≥в: надр¤ди Ѕезк≥лев≥ (страуси, казуари, к≥в≥), ѕ≥нгв≥ни,  ≥легруд≥ (р¤ди ƒ¤тли,  уропод≥бн≥, √усепод≥бн≥, —околопод≥бн≥, —овопод≥бн≥, Ћелекопод≥бн≥, ∆уравлепод≥бн≥, √оробцепод≥бн≥); особливост≥ орган≥зац≥њ, представники, роль у природ≥ та житт≥ людини. ѕтах≥вництво. ќхорона птах≥в.

 лас —савц≥. «агальна характеристика. —ередовища ≥снуванн¤. ќсобливост≥ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ будови. ќсобливост≥ розмноженн¤ ≥ розвитку ссавц≥в. ѕовед≥нка ссавц≥в. —езонн≥ ¤вища у житт≥ ссавц≥в. –≥зноман≥тн≥сть ссавц≥в. ѕершозв≥р≥ Ц ¤йцекладн≥ ссавц≥. —умчаст≥. ѕлацентарн≥ ссавц≥: р¤ди  омахоњдн≥, –укокрил≥, √ризуни, ’иж≥, Ћастоног≥,  итопод≥бн≥, ѕарнокопитн≥, Ќепарнокопитн≥, ѕримати; особливост≥ орган≥зац≥њ, представники, роль у природ≥ та житт≥ людини. “варинництво. ќхорона ссавц≥в.

—пос≥б житт¤, особливост≥ зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ будови, поширенн¤ у природ≥ представник≥в наведених таксон≥в, њх р≥зноман≥тт¤. «наченн¤ тварин р≥зних таксон≥в у природ≥ та житт≥ людини «никаюч≥ та р≥дк≥сн≥ види тварин в ”крањн≥.

¬ир≥зн¤ти ≥стотн≥ ознаки царства “варини.†

ѕо¤снювати принципи класиф≥кац≥њ тварин.

–озкривати роль тварин у екосистемах.†

ѕор≥внювати особливост≥ будови ≥ процес≥в життЇд≥¤льност≥ рослин ≥ тварин.

Ќаводити приклади: способ≥в живленн¤, диханн¤ тварин; вид≥в руху тварин; про¤в≥в подразливост≥ у тварин.

†’арактеризувати: симетр≥ю т≥ла тварин; покриви т≥ла тварин; опорний апарат; порожнини т≥ла; системи орган≥в; рух тварин; про¤ви життЇд≥¤льност≥ тварин; типи розвитку тварин.

ѕо¤снювати: значенн¤ систем орган≥в †тварин; пр¤мого та непр¤мого розвитку тварин.

ѕор≥внювати: особливост≥ орган≥зац≥њ однокл≥тинних та багатокл≥тинних тварин; тканини тварин ≥ рослин; регул¤ц≥ю функц≥й орган≥зму рослин ≥ тварин.

¬изначати: риси ускладненн¤ орган≥зац≥њ †багатокл≥тинних тварин пор≥вн¤но з однокл≥тинними; тип симетр≥њ т≥ла тварин.

Ќаводити приклади: р¤д≥в комах з повним ≥ неповним перетворенн¤м; р¤д≥в к≥сткових риб, земноводних, плазун≥в, птах≥в, плацентарних ссавц≥в.

–озп≥знавати† тварин наведених таксон≥в на малюнках та схемах.

’арактеризувати: особливост≥ зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ будови представник≥в наведених таксон≥в; риси пристосуванн¤ тварин до умов ≥снуванн¤; шл¤хи зараженн¤ людини паразитичними тваринами; взаЇмозвТ¤зки тварин м≥ж собою, з ≥ншими орган≥змами ≥ неживою природою.

ѕо¤снювати: законом≥рност≥ поширенн¤ вид≥в тварин у природ≥; значенн¤ повед≥нкових реакц≥й тварин.

¬ир≥зн¤ти характерн≥ ознаки тварин наведених таксон≥в.

ѕор≥внювати: особливост≥ будови тварин р≥зних систематичних груп.

¬изначати: за ознаками† будови представник≥в наведених таксон≥в; риси ускладненн¤ в будов≥ тварин р≥зних таксон≥в; причини, що зумовлюють поширенн¤ тварин р≥зних таксон≥в на земн≥й кул≥.

јнал≥зувати: зм≥ни в будов≥, процесах життЇд≥¤льност≥ тварин ¤к результат пристосуванн¤ њх до середовищ ≥снуванн¤.

Ћюдина

ѕоложенн¤ людини в систем≥ орган≥чного св≥ту. “канини орган≥зму людини (еп≥тел≥альна, мТ¤зова, нервова, сполучна)† њх будова ≥ функц≥њ. ¬нутр≥шнЇ середовище орган≥зму людини. √омеостаз. ‘ункц≥ональн≥ системи орган≥в.

‘ункц≥њ та будова: орган≥в опорно-руховоњ системи; кров≥, л≥мфи;† кровоносноњ ≥ л≥мфатичноњ систем; систем орган≥в травленн¤, диханн¤; ≥мунноњ, ендокринноњ, нервовоњ систем; сечовид≥льноњ системи;† шк≥ри; сенсорних систем; орган≥в зору, слуху, р≥вноваги.

 ровооб≥г. Ћ≥мфооб≥г.  ровотворенн¤. ≤мун≥тет, його види. «овн≥шнЇ ≥ кл≥тинне диханн¤.

∆ивленн¤ ≥ травленн¤. ≈нергетичн≥ потреби орган≥зму. ќсновн≥ етапи розщепленн¤ б≥лк≥в, вуглевод≥в ≥ жир≥в. Ќорми ≥ г≥г≥Їна харчуванн¤.† ¬≥там≥ни, њхн≥ властивост≥. јв≥там≥нози, г≥по- та г≥перв≥там≥нози.

—истеми, що забезпечують вид≥ленн¤ продукт≥в метабол≥зму (сечовид≥льна, дихальна, травна, шк≥ра)

–егул¤ц≥¤ функц≥й (нервова, гуморальна). –ефлекс. –ефлекторна дуга. “ерморегул¤ц≥¤. «агартуванн¤. √≥подинам≥¤.

¬ища нервова д≥¤льн≥сть людини. Ѕезумовн≥ ≥ умовн≥ рефлекси. ”творенн¤ умовних рефлекс≥в. “имчасовий нервовий зв'¤зок. √альмуванн¤ умовних рефлекс≥в. ƒинам≥чний стереотип. ‘≥з≥олог≥чн≥ основи мовленн¤. ѕерша ≥ друга сигнальн≥ системи. ћисленн¤ ≥ св≥дом≥сть. ¬≥дчутт¤, сприйн¤тт¤, увага, пам'¤ть та њњ види, емоц≥њ. ќсобист≥сть. “ипи темпераменту. ’арактер. ќбдарован≥сть, зд≥бност≥. —он ≥ його значенн¤.

¬плив алкоголю, наркотик≥в, токсин≥в та тютюнокур≥нн¤ на орган≥зм людини.

–озп≥знавати: тканини, окрем≥ органи ≥ системи орган≥в людини на малюнках ≥ схемах.

’арактеризувати: типи тканин; внутр≥шнЇ середовище орган≥зму людини;† принципи роботи нервовоњ ≥ ендокринноњ системи; механ≥зми роботи серц¤, руху кров≥ по судинах; механ≥зми скороченн¤ мТ¤з≥в, дихальних рух≥в; захисн≥ реакц≥њ орган≥зму (≥мунн≥, алерг≥чн≥, зс≥данн¤ кров≥, стрес, п≥дтриманн¤ температури т≥ла тощо); процеси травленн¤, всмоктуванн¤, газообм≥ну в кл≥тинах ≥ тканинах, утворенн¤ сеч≥, терморегул¤ц≥њ; роль в≥там≥н≥в, бактер≥альноњ флори шлунково-кишкового тракту в життЇд≥¤льност≥ людини; ф≥з≥олог≥чну природу сну.

ѕо¤снювати: роль складових внутр≥шньог середовища орган≥зму людини; роль функц≥ональних систем; сутн≥сть ≥ значенн¤ нервово-гуморальноњ регул¤ц≥њ;† механ≥зми нервово-гуморальноњ регул¤ц≥њ процес≥в травленн¤, диханн¤, кровооб≥гу, терморегул¤ц≥њ, вид≥ленн¤, опори ≥ руху, обм≥ну речовин ≥ енерг≥њ; значенн¤ сигнальних систем у сприйн¤тт≥ навколишнього середовища; б≥олог≥чне значенн¤ сну.

Ќаводити приклади: залоз зовн≥шньоњ, внутр≥шньоњ ≥ зм≥шаноњ секрец≥њ; гормон≥в ендокринних залоз; травних залоз, травних сок≥в та њх фермент≥в; в≥там≥н≥в; безумовних ≥ умовних рефлекс≥в; навичок, звичок, емоц≥й; б≥оритм≥в людини.

«астосовувати знанн¤ дл¤ наданн¤ першоњ допомоги при р≥зних видах кровотеч, оп≥ках, тепловому ≥ сон¤чному ударах, обмороженн≥, ураженн≥ електричним струмом або блискавкою, при зупинц≥ диханн¤, при ушкодженн¤х опорно-руховоњ системи, при отруЇнн¤х.

¬изначати: ф≥з≥олог≥чн≥ причини стомленн¤ мТ¤з≥в; причини ≥ насл≥дки г≥подинам≥њ; причини захворювань, що ведуть до порушенн¤ функц≥й ≥ складу кров≥, захворювань ендокринних залоз, орган≥в кровооб≥гу, диханн¤, травленн¤, вид≥ленн¤, опорно-рухового апарату, порушень зору ≥ слуху; чинники, що впливають на формуванн¤ особистост≥.

ѕор≥внювати:† будову скелету людини ≥ тварин; нервову ≥ гуморальну регул¤ц≥ю функц≥й;† безумовн≥ ≥ умовн≥ рефлекси; першу ≥ другу сигнальн≥ системи; типи темпераменту.

¬становлювати та розкривати: взаЇмозвТ¤зок будови та функц≥й орган≥в та систем орган≥в; зв'¤зок основних властивостей нервовоњ системи ≥ темпераменту.

јнал≥зувати та розкривати роль вс≥х систем орган≥в в обм≥н≥ речовин, забезпеченн≥ гомеостазу ≥ механ≥зм≥в його п≥дтриманн¤.

ќбірунтовувати: значенн¤ руховоњ активност≥;† ф≥з≥олог≥чн≥ основи рац≥онального харчуванн¤; правила г≥г≥Їни; шк≥дливий вплив алкоголю, наркотик≥в, токсин≥в та тютюнокур≥нн¤ на орган≥зм людини.

–озмноженн¤ орган≥зм≥в

≤ндив≥дуальний розвиток орган≥зм≥в.

‘орми розмноженн¤ орган≥зм≥в (нестатеве, статеве). —пособи нестатевого розмноженн¤ однокл≥тинних (под≥л, шизогон≥¤, брунькуванн¤, спороутворенн¤) ≥ багатокл≥тинних орган≥зм≥в (вегетативне розмноженн¤, спороутворенн¤).†

 лон.  лонуванн¤ орган≥зм≥в. ѕартеногенез. ѕол≥ембр≥он≥¤. √енетична комб≥наторика п≥д час розмноженн¤ - конТюгац≥¤, копул¤ц≥¤.

—тавеве розмноженн¤. ѕроцеси формуванн¤ статевих кл≥тин. «апл≥дненн¤ та його форми. –озд≥льностатев≥ та гермафродитн≥ орган≥зми. ѕартеногенез.

ќнтогенез. ѕер≥оди ≥ндив≥дуального розвитку орган≥зм≥в. «ародковий (ембр≥ональний) пер≥од розвитку, його етапи у тварин. ѕ≥сл¤зародковий (постембр≥ональний) пер≥од розвитку, його типи ≥ етапи у тварин ≥ людини. —татеве дозр≥ванн¤ (на приклад≥ людини).†††††

ќсобливост≥ п≥сл¤зародкового розвитку у рослин.†

–≥ст його типи та регул¤ц≥¤. –егенерац≥¤. ∆иттЇвий цикл. ѕрост≥ та складн≥ життЇв≥ цикли. „ергуванн¤ р≥зних покол≥нь у життЇвому цикл≥.

≈мбр≥отехнолог≥њ.

ѕо¤снювати: сутн≥сть ≥ б≥олог≥чне значенн¤ статевого ≥ нестатевого розмноженн¤, партеногенезу, пол≥ембр≥он≥њ,† запл≥дненн¤.

–озр≥зн¤ти: способи †розмноженн¤; форми запл≥дненн¤; способи вегетативного розмноженн¤ рослин ≥ тварин.

ѕор≥внювати: статеве ≥ нестатеве розмноженн¤; будову чолов≥чих ≥ ж≥ночих гамет.

јнал≥зувати: †етапи формуванн¤ статевих кл≥тин.

’арактеризувати в≥дм≥нност≥ в будов≥ ≥ процесах формуванн¤ чолов≥чих ≥ ж≥ночих гамет.

’арактеризувати етапи ембр≥онального розвитку у тварин (дроб≥нн¤, утворенн¤ морули, бластули, гаструли, диференц≥ац≥¤ кл≥тин, г≥стогенез, органогенез, ¤вище ембр≥ональноњ ≥ндукц≥њ); механ≥зми росту, статевого дозр≥ванн¤ (на приклад≥ людини).

ѕо¤снювати сутн≥сть ≥ б≥олог≥чне значенн¤: чергуванн¤ покол≥нь у життЇвому цикл≥ орган≥зм≥в; пр¤мого ≥ непр¤мого розвитку тварин.

 ласиф≥кувати типи росту† у орган≥зм≥в р≥зних царств.

јнал≥зувати: пер≥оди онтогенезу у рослин ≥ тварин;† основн≥ життЇв≥ цикли у рослин ≥ тварин; причини сезонних зм≥н у житт≥ рослин ≥ тварин.

ѕор≥внювати: пр¤мий та непр¤мий розвиток багатокл≥тинних тварин; життЇв≥ цикли рослин; можливост≥ ≥ механ≥зми регенерац≥њ орган≥зму у рослин ≥ тварин.

¬и¤вл¤ти †чинники, що впливають на онтогенез людини, та оц≥нювати результати њхньоњ д≥њ.

ќц≥нювати можливост≥ корекц≥њ вад розвитку людини.

—падков≥сть† ≥ м≥нлив≥сть

«аконом≥рност≥ спадковост≥

«аконом≥рност≥ м≥нливост≥.

—елекц≥¤

√енетика. ћетоди генетичних досл≥джень

(у тому числ≥ спадковост≥ людини). ќсновн≥ пон¤тт¤ генетики: гени (структурн≥ та регул¤торн≥), алель гена, локус гена, дом≥нантний ≥ рецесивний стани ознак, гомозигота, гетерозигота, генотип, фенотип, спадков≥сть, м≥нлив≥сть.

«аконом≥рност≥ спадковост≥, встановлен≥ √. ћенделем та њх статистичний характер.†† «акон чистоти гамет. ћетоди перев≥рки генотипу г≥бридних особин. ѕром≥жний характер успадкуванн¤. «чеплене успадкуванн¤. ’ромосомна теор≥¤ спадковост≥. √енетичн≥ основи визначенн¤ стат≥ у р≥зних груп орган≥зм≥в. —п≥вв≥дношенн¤ статей у попул¤ц≥¤х. ”спадкуванн¤, зчеплене з≥ статтю. ¬заЇмод≥¤ ген≥в та њњ типи.†

ќрган≥зац≥¤ геному у р≥зних груп орган≥зм≥в. ÷итоплазматична спадков≥сть.†

†

ћодиф≥кац≥йна (неспадкова)† м≥нлив≥сть, њњ властивост≥ ≥ статистичн≥ законом≥рност≥. Ќорма реакц≥њ. ¬ар≥ац≥йний р¤д. ¬ар≥ац≥йна крива.

—падкова м≥нлив≥сть та њњ види: комб≥нативна ≥ мутац≥йна. “ипи мутац≥й. ћутагенн≥ фактори. —понтанн≥ мутац≥њ. «акон гомолог≥чних р¤д≥в спадковоњ м≥нливост≥.

«авданн¤ ≥ методи селекц≥њ. —орт, порода, штам. Ўтучний доб≥р, його форми. —истеми схрещувань орган≥зм≥в: внутр≥шньовидова†

г≥бридизац≥¤ (спор≥днене Ц ≥нбридинг, ≥ неспор≥днене Ц аутбридинг схрещуванн¤), м≥жвидова (в≥ддалена) г≥бридизац≥¤. √етерозис.†

ќсобливост≥ селекц≥њ рослин, тварин, м≥кроорган≥зм≥в. ѕол≥плоњд≥¤.

÷ентри р≥зноман≥тност≥ та походженн¤ культурних рослин. –айони одомашненн¤ тварин.

Ѕ≥отехнолог≥њ, генетична та кл≥тинна ≥нженер≥¤. √енетично модиф≥кован≥ ≥ химерн≥ орган≥зми.

–озп≥знавати: алельн≥ ≥ неалельн≥ гени; гомозиготи ≥ гетерозиготи; дом≥нантний ≥ рецесивний стани ознак, типи взаЇмод≥њ ген≥в.

’арактеризувати вплив токсичних речовин, наркотик≥в, алкоголю та тютюнокур≥нн¤ на спадков≥сть людини.

ѕо¤снювати: цитолог≥чн≥ основи закон≥в спадковост≥ √. ћендел¤; принципи взаЇмод≥њ алельних ≥ неалельних ген≥в; вплив летальних алелей; механ≥зми визначенн¤ стат≥; значенн¤ зчепленого (у тому числ≥ з≥ статтю) успадкуванн¤; множинну д≥ю ген≥в; основн≥ законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ ген≥в у про- та еукар≥от≥в; б≥олог≥чне значенн¤ цитоплазматичноњ спадковост≥.

¬изначати причини в≥дхилень при розщепленн≥ в≥д типових к≥льк≥сних сп≥вв≥дношень, встановлених
√. ћенделем.

ѕор≥внювати: гомозиготи ≥ гетерозиготи; генотип ≥ фенотип; геноми р≥зних груп орган≥зм≥в (прокар≥от, еукар≥от, в≥рус≥в).

јнал≥зувати: основн≥ положенн¤ хромосомноњ теор≥њ; схеми моног≥бридного ≥ диг≥бридного схрещуванн¤; родоводи; спадков≥ ознаки родини.

—кладати схеми моног≥бридного ≥ диг≥бридного схрещуванн¤.

–озвТ¤зувати генетичн≥ задач≥: на моног≥бридне ≥ диг≥бридне схрещуванн¤,† взаЇмод≥ю† алельних ген≥в: повне ≥ неповне дом≥нуванн¤, кодом≥нуванн¤, зчеплене† з≥ статтю успадкуванн¤.

ќбірунтовувати: ц≥л≥сн≥сть генотипу; роль спадковост≥ в еволюц≥њ орган≥зм≥в; значенн¤ вивченн¤ закон≥в спадковост≥ дл¤ практичноњ д≥¤льност≥ людства.

–озп≥знавати: спадкову ≥ неспадкову м≥нлив≥сть; види спадковоњ м≥нливост≥; типи мутац≥й.

ѕо¤снювати: роль взаЇмод≥њ генотипу та умов довк≥лл¤ у формуванн≥ фенотипу; адаптивний характер модиф≥кац≥йних зм≥н; значенн¤ комб≥нативноњ м≥нливост≥; роль мутагенних чинник≥в.

’арактеризувати: законом≥рност≥ комб≥нативноњ та мутац≥йноњ м≥нливост≥; властивост≥ мутац≥й.

¬изначати: причини модиф≥кац≥йноњ м≥нливост≥; джерела комб≥нативноњ м≥нливост≥; причини виникненн¤ мутац≥й.†

ѕор≥внювати мутац≥йну ≥ модиф≥кац≥йну м≥нлив≥сть.

јнал≥зувати† вар≥ац≥йний р¤д ≥ вар≥ац≥йну криву.

ќбірунтовувати: значенн¤ мутац≥й у природ≥ та житт≥ людини; заходи захисту в≥д впливу мутагенних чинник≥в; роль мутац≥й в еволюц≥њ орган≥зм≥в; значенн¤ закону гомолог≥чних р¤д≥в спадковоњ м≥нливост≥.

–озр≥зн¤ти: форми штучного добору; системи схрещувань орган≥зм≥в.

’арактеризувати: особливост≥ селекц≥њ рослин, тварин, м≥кроорган≥зм≥в; напр¤мки досл≥джень та сучасн≥ дос¤гненн¤ б≥отехнолог≥й; принципи створенн¤ та застосуванн¤ генетично модиф≥кованих ≥ химерних орган≥зм≥в.

ѕор≥внювати класичн≥ та нов≥тн≥ методи б≥отехнолог≥й.

ѕо¤снювати: значенн¤ закон≥в генетики дл¤ селекц≥њ, б≥олог≥чне значенн¤ ¤вища гетерозису; значенн¤ пол≥плоњд≥њ в селекц≥њ рослин; роль дос¤гнень сучасних б≥отехнолог≥й у житт≥ та господарськ≥й д≥¤льност≥ людини.

¬изначати: генетичн≥ насл≥дки р≥зних систем схрещувань орган≥зм≥в; причини гетерозису; способи подоланн¤ стерильност≥ м≥жвидових г≥брид≥в; насл≥дки застосуванн¤ сучасних б≥отехнолог≥й.

Ќадорган≥змов≥ р≥вн≥ орган≥зац≥њ житт¤

≈колог≥чн≥ фактори

—ередовище ≥снуванн¤

≈колог≥чн≥ фактори: аб≥отичн≥, б≥отичн≥, антропогенн≥. ѕон¤тт¤ про обмежуючий (л≥м≥туючий) фактор. «акон оптимуму. ≈колог≥чна валентн≥сть виду (меж≥ витривалост≥). ≈вриб≥онтн≥ та стеноб≥онтн≥ орган≥зми. ¬заЇмод≥¤ еколог≥чних фактор≥в. ‘орми б≥отичних звТ¤зк≥в (конкуренц≥¤, хижацтво, вињданн¤, мутуал≥зм, коменсал≥зм, паразитизм). јдаптац≥¤. јдаптивн≥ б≥олог≥чн≥ ритми орган≥зм≥в. ‘отопер≥одизм. —езонн≥ зм≥ни у житт≥ рослин ≥ тварин.

ќсновн≥ середовища ≥снуванн¤ орган≥зм≥в: наземно-пов≥тр¤не, водне, ірунтове. ќрган≥зм живих ≥стот ¤к особливе середовище ≥снуванн¤. ∆иттЇв≥ форми орган≥зм≥в.

Ќаводити приклади: еколог≥чних фактор≥в; б≥олог≥чних ритм≥в.

 ласиф≥кувати: еколог≥чн≥ фактори; форми б≥отичних звТ¤зк≥в; адаптивн≥ б≥олог≥чн≥ ритми орган≥зм≥в.

ѕо¤снювати: роль обмежуючого фактора у поширенн≥ орган≥зм≥в; залежн≥сть зм≥н ≥нтенсивност≥ д≥њ еколог≥чних фактор≥в в≥д особливостей середовища ≥снуванн¤; б≥олог≥чне значенн¤ б≥олог≥чних ритм≥в, фотопер≥одизму.

јнал≥зувати д≥ю еколог≥чних фактор≥в на орган≥зми, њх вплив на динам≥ку ≥ коливанн¤ чисельност≥ попул¤ц≥њ.

¬становлювати: причинно-насл≥дков≥ звТ¤зки м≥ж ¤вищами ≥ процесами у жив≥й природ≥; причини та значенн¤ ††б≥олог≥чних ритм≥в.

’арактеризувати особливост≥ основних середовищ ≥снуванн¤.

Ќаводити приклади: пристосованост≥ орган≥зм≥в до умов житт¤; под≥бност≥ в пристосуванн≥ р≥зних вид≥в до однакових умов ≥снуванн¤.

ѕор≥внювати: р≥зн≥ середовища ≥снуванн¤; орган≥зми, що пристосувались до житт¤ в р≥зних середовищах.

ѕо¤снювати шл¤хи пристосуванн¤ орган≥зм≥в до середовищ ≥снуванн¤.

ѕопул¤ц≥йно-видовий р≥вень орган≥зац≥њ житт¤

≈косистеми†

Ѕ≥осфера

ќхорона видового р≥зноман≥тт¤ орган≥зм≥в

¬ид.  ритер≥њ виду. јреал. ≈колог≥чна н≥ша.†† —труктура виду. ѕопул¤ц≥¤. ’арактеристика попул¤ц≥њ. —труктура попул¤ц≥њ (в≥кова, просторова, статева). ѕопул¤ц≥йн≥ хвил≥. √омеостаз попул¤ц≥њ. √енофонд попул¤ц≥њ.

≈косистеми, њх склад та р≥зноман≥тт¤. ¬заЇмозвТ¤зки м≥ж по попул¤ц≥¤ми в екосистемах (пр¤м≥ ≥ непр¤м≥; антагон≥стичн≥, нейтральн≥ ≥ мутуал≥стичн≥; троф≥чн≥ ≥ топ≥чн≥). ѕеретворенн¤ енерг≥њ в екосистемах. ѕродуценти.  онсументи. –едуценти. Ћанцюги живленн¤. “роф≥чний р≥вень. “роф≥чна с≥тка. ѕравило еколог≥чноњ п≥рам≥ди. “ипи еколог≥чних п≥рам≥д. –озвиток екосистем. —укцес≥њ. —аморегул¤ц≥¤ екосистем. јгроценози.

Ѕ≥осфера. Ќоосфера. ∆ива речовина б≥осфери њњ властивост≥ ≥ функц≥њ.  ругооб≥г речовин та потоки енерг≥њ в б≥осфер≥ ¤к необх≥дн≥ умови њњ ≥снуванн¤.

—учасн≥ еколог≥чн≥ проблеми: р≥ст населенн¤ планети, ероз≥¤ та забрудненн¤ ірунт≥в, р≥ст великих м≥ст, знищенн¤ л≥с≥в, нерац≥ональне використанн¤ водних та енергетичних ресурс≥в, можлив≥ зм≥ни кл≥мату, негативний вплив на б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤.

¬ченн¤ ¬.≤. ¬ернадського про б≥осферу та ноосферу, його значенн¤ дл¤ уникненн¤ глобальноњ еколог≥чноњ кризи..

„ервона та зелена книги. ѕриродоохоронн≥ територ≥њ. ѕон¤тт¤ про еколог≥чну мережу. ѕриродоохоронне законодавство ”крањни. ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво у галуз≥ охорони природи.

’арактеризувати: критер≥њ виду; показники, що характеризують попул¤ц≥ю (чисельн≥сть, густота, б≥омаса, народжуван≥сть, смертн≥сть, прир≥ст);† структуру виду ≥ попул¤ц≥њ.

¬изначати фактори, ¤к≥ впливають на чисельн≥сть ≥ густоту попул¤ц≥њ.

ѕо¤снювати †значенн¤ попул¤ц≥йних хвиль;

потребу охорони генофонду попул¤ц≥й.

Ќаводити приклади: штучних ≥ природних екосистем; взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж попул¤ц≥¤ми в екосистемах; орган≥зм≥в, що Ї продуцентами, консументами, редуцентами; зм≥н угруповань в одному м≥сцезнаходженн≥.

 ласиф≥кувати: екосистеми; типи ланцюг≥в живленн¤; види еколог≥чних п≥рам≥д.

ѕо¤снювати: звТ¤зки м≥ж орган≥змами у екосистемах; вплив еколог≥чних фактор≥в на зм≥ни в екосистемах; механ≥зми саморегул¤ц≥њ попул¤ц≥й та екосистем; особливост≥ функц≥онуванн¤ агроценоз≥в, шл¤хи п≥двищенн¤ њх продуктивност≥.

¬изначати †причини зм≥н екосистем.

ѕор≥внювати природн≥ ≥ штучн≥ екосистеми.

ќбірунтовувати потребу охорони генофонду попул¤ц≥й; роль орган≥зм≥в продуцент≥в, консумент≥в, редуцент≥в ≥ людини в штучних ≥ природних екосистемах.

–озвТ¤зувати задач≥ з еколог≥њ (структура, продуктивн≥сть ≥ ст≥йк≥сть р≥зних екосистем).

Ќаводити приклади: надорган≥зменних р≥вн≥в житт¤; рол≥ живих орган≥зм≥в у перетворенн≥ оболонок «емл≥ (створенн≥ осадових пор≥д, ірунтоутворенн≥, п≥дтриманн≥ сталост≥† газового складу атмосфери).

¬изначати †меж≥ б≥осфери.

’арактеризувати: властивост≥ ≥ функц≥њ живоњ речовини б≥осфери; форми забрудненн¤ навколишнього середовища.

–озкривати взаЇмозвТ¤зки складових надорган≥змових р≥вн≥в орган≥зац≥њ житт¤.

ќбірунтовувати: шл¤хи подоланн¤ еколог≥чноњ кризи (необх≥дн≥сть рац≥онального природокористуванн¤, розвитку альтернативних джерел енерг≥њ; необх≥дн≥сть збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤).

Ќаводити приклади: природоохоронних територ≥й; м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ охорони природи.

 ласиф≥кувати: види, занесен≥ до „ервоноњ книги, залежно в≥д стану њх попул¤ц≥й та ступен¤ загрози зникненн¤; природоохоронн≥† територ≥њ.

ѕо¤снювати роль природоохоронних територ≥й у збереженн≥ та в≥дтворенн≥ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤, р≥вноваги в б≥осфер≥.

ќбірунтовувати: заходи охорони попул¤ц≥й, екосистем на основ≥ знань про особливост≥ њхнього функц≥онуванн¤.

≤сторичний розвиток орган≥чного св≥ту

ќснови еволюц≥йного вченн¤

≤сторичний розвиток ≥ р≥зноман≥тн≥сть орган≥чного св≥ту

≈волюц≥¤. ‘≥логенез. ‘≥логенетичний р¤д. ≈волюц≥йна г≥потеза ∆.-Ѕ. Ћамарка. ќсновн≥ положенн¤ еволюц≥йного вченн¤
„. ƒарв≥на. Ѕ≥огенетичний закон √еккел¤-ћюллера.

ƒивергенц≥¤ та конвергенц≥¤, аналог≥чн≥ та гомолог≥чн≥ органи, рудименти та атав≥зми, м≥м≥кр≥¤ та њњ види.

—интетична теор≥¤ еволюц≥њ. ћ≥кроеволюц≥¤.† ѕриродний доб≥р. ¬идоутворенн¤. ћакроеволюц≥¤. Ѕ≥олог≥чний прогрес ≥ регрес. —учасн≥ еволюц≥йн≥ погл¤ди (г≥потези адаптивного компром≥су, перерваноњ р≥вноваги, неокатастроф≥зму, сальтац≥он≥зму)

—учасна система орган≥чного св≥ту. ѕринципи класиф≥кац≥њ орган≥зм≥в. “аксоном≥чн≥ одиниц≥.

ѕод≥л геолог≥чноњ ≥стор≥њ «емл≥ на ери, пер≥оди та епохи. ќсновн≥ под≥њ, що в≥дбувалис¤ у т≥ чи ≥нш≥ геолог≥чн≥ пер≥оди ≥стор≥њ «емл≥

Ќаводити приклади: аналог≥чних та гомолог≥чних орган≥в; рудимент≥в та атав≥зм≥в; м≥м≥кр≥њ; тварин, ¤к≥ мають захисне, попереджувальне забарвленн¤; внутр≥шньовидовоњ та м≥жвидовоњ боротьби за ≥снуванн¤; ароморфоз≥в, ≥д≥оадаптац≥й, загальноњ дегенерац≥њ.

’арактеризувати: основн≥ положенн¤ синтетичноњ теор≥њ еволюц≥њ (елементарна одиниц¤, елементарн≥ фактори, руш≥йн≥ сили); шл¤хи б≥олог≥чного прогресу (ароморфоз, ≥д≥оадаптац≥¤ та загальна дегенерац≥¤); сучасн≥ у¤вленн¤ про фактори еволюц≥њ (синтез еколог≥њ ≥ еволюц≥йних погл¤д≥в).

–озр≥зн¤ти: форми природного добору; способи видоутворенн¤.

¬изначати причини та насл≥дки боротьби за ≥снуванн¤.

ѕо¤снювати: еволюц≥йне значенн¤ попул¤ц≥йних хвиль, ≥зол¤ц≥њ; творчу роль природного добору; утворенн¤ нових вид≥в.

ѕор≥внювати: еволюц≥йн≥ г≥потези Ћамарка ≥ ƒарв≥на; р≥зн≥ форми боротьби за ≥снуванн¤; дарв≥н≥зм та синтетичну теор≥ю еволюц≥њ; макро- ≥ м≥кроеволюц≥ю.

јнал≥зувати: передумови розвитку еволюц≥йних погл¤д≥в та еволюц≥йного вченн¤; р≥зноман≥тн≥сть адаптац≥й орган≥зм≥в ¤к результат еволюц≥йного процесу; форми природного добору.

ќбірунтовувати в≥дносн≥сть пристосованост≥ орган≥зм≥в до умов житт¤ у певному середовищ≥;

Ќаводити приклади основних еволюц≥йних под≥й в протерозойську (вендський пер≥од), палеозойську (кембр≥йський, ордовицький, силур≥йський, девонський, камТ¤новуг≥льний, пермський пер≥оди), мезозойську (тр≥асовий, юрський, крейд¤ний пер≥оди), та кайнозойську (палеогеновий, неогеновий, антропогеновий пер≥оди) ери.

јнал≥зувати ускладненн¤ тваринного ≥ рослинного св≥ту в процес≥ еволюц≥њ.

ќбірунтовувати Їдн≥сть орган≥чного св≥ту.