—¬я“ќ ƒќЅ–ј
11.10.2011
"—тар≥сть - не рад≥сть" - говор¤ть в народ≥. Ќ≥хто њњ не чекаЇ, вс¤к прихитр¤Їтьс¤ в≥дсунути њњ небажаний прих≥д. “а вона все одно п≥дкрадаЇтьс¤ неспод≥вано. ƒобре, коли за своЇњ життЇвоњ зими звив тепле родинне гн≥здечко, коли довкола промен¤тьс¤ р≥дн≥ усм≥шки, дзвенить дит¤чий см≥х. ј ¤к цього немаЇ ≥ твоЇ пристановище на схил≥ л≥т будинок пристар≥лих... ƒобротаЕћилосерд¤Е « давн≥х - давен ц≥ ¤кост≥ були притаманн≥ нашому народов≥. Ќадати притулок бездомному, нагодувати голодного, захистити стар≥сть, розрадити самотн≥х - ц≥лком законом≥рн≥ ≥ природн≥ д≥њ.
ѕедагог≥чний колектив «ќЎє3 докладаЇ багато зусиль, щоб добр≥ традиц≥њ нашого народу мали продовженн¤ у вчинках п≥дростаючого покол≥нн¤. ¬же стали традиц≥йними операц≥њ штабу милосерд¤ волонтерського загону : ветеран живе поруч; в≥тальн≥ лист≥вки до св¤т; запрошенн¤ на шк≥льн≥ заходи, уроки мужност≥, вечори - спогади ветеран≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, ветеран≥в педагог≥чноњ прац≥ ; в≥дв≥данн¤ мешканц≥в будинку - ≥нтернату дл¤ людей похилого в≥ку.
¬ цьому роц≥ напередодн≥ ћ≥жнародного дн¤ людей похилого в≥ку учн≥ 4, 5, 6, та 8 клас≥в зав≥тали з концертною програмою до бабусь та д≥дус≥в будинку- ≥нтернату.
«≥ св¤том присутн≥х в зал≥ прив≥тала заступник директора з навчально - виховноњ роботи «ќЎ є3 равченко Ћ.ё.
ƒ≥ти подарували тепло своњх сердець самотн≥м люд¤м. ¬они залюбки дл¤ них танцювали, сп≥вали, розпов≥дали в≥рш≥, байки.
“епла атмосфера панувала в зал≥. Ўкол¤р≥ рад≥ли з того, що в≥д њх виступ≥в на сумних обличч¤х поступово з'¤вл¤лась посм≥шка, що з великою рад≥стю ≥ хвилюванн¤м брали в руки стареньк≥ в≥тальн≥ лист≥вки, зроблен≥ власними руками учн≥в шк≥л нашого м≥ста,
що н≥жне тепло випром≥нювали оч≥ д≥дус≥в ≥ бабусь, коли танцювали вальси учн≥ 4 та 5 клас≥в.
¬≥д ≥мен≥ ус≥х присутн≥х на св¤т≥ за приЇмн≥ музичн≥ в≥танн¤, танцювальн≥ номери, за тепл≥ слова ≥ подарунки под¤кувала учн≥в «ќЎ є3 директор будинку - ≥нтернату –иб≥на Ќатал≥¤ ¬≥ктор≥вна ≥ запросила на нов≥ зустр≥ч≥ та сп≥лкуванн¤.
—в¤то зак≥нчилось. ” стареньких б≥л¤ серц¤ тр≥шечки потепл≥шало. Ѕуло б дуже добре, коли б бажанн¤ робити добро у наших д≥тей переросло у щоденну потребу!
