ƒодаток є 8

до наказу ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥

науки, молод≥ та спорту ”крањни

в≥д 14.07.2011 є 791

 

ѕрограма зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ з ф≥зики

 

ѕрограму зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ з ф≥зики укладено на основ≥ чинних навчальних програм дл¤ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥вз ф≥зики дл¤ 7Ц9 клас≥в ( .; ≤рп≥нь: ѕерун, 2005, затвердженоњ ћќЌ: лист в≥д 23.12.2004є 1/11-6611) та дл¤ 10-11 клас≥в ( ., 2010, затвердженоњ ћќЌ: наказ в≥д 28.10.2010є 1021).

ћатер≥ал програми зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ з ф≥зики под≥лено на пТ¤ть тематичних блок≥в: Ућехан≥каФ, Ућолекул¤рна ф≥зика та термодинам≥каФ, У≈лектродинам≥каФ, У оливанн¤ ≥ хвил≥. ќптикаФ, У≈лементи теор≥њ в≥дносност≥.  вантова ф≥зикаФ, ¤к≥, в свою чергу, розпод≥лено за розд≥лами ≥ темами.

ћетою зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ з ф≥зики оц≥нити ум≥нн¤ учасник≥в зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤:

Ч встановлювати звТ¤зок м≥ж ¤вищами навколишнього св≥ту на основ≥ знанн¤ закон≥в ф≥зики та фундаментальних ф≥зичних експеримент≥в;

Ч застосовувати основн≥ закони, правила, пон¤тт¤ та принципи, що вивчаютьс¤ в курс≥ ф≥зики середньоњ загальноосв≥тньоњ школи;

Ч визначати загальн≥ риси ≥ суттЇв≥ в≥дм≥нност≥ зм≥сту ф≥зичних ¤вищ та процес≥в, меж≥ застосуванн¤ ф≥зичних закон≥в;

Ч використовувати теоретичн≥ знанн¤ дл¤ розв'¤зуванн¤ задач р≥зного типу (¤к≥сних, розрахункових, граф≥чних, експериментальних, комб≥нованих тощо);

Ч складати план практичних д≥й щодо виконанн¤ експерименту, користуватис¤ вим≥рювальними приладами, обладнанн¤м, обробл¤ти результати досл≥дженн¤, робити висновки щодо отриманих результат≥в;

Ч по¤снювати принцип д≥њ простих пристроњв, механ≥зм≥в та вим≥рювальних прилад≥в з ф≥зичноњ точки зору;

Ч анал≥зувати граф≥ки залежностей м≥ж ф≥зичними величинами, робити висновки;

Ч правильно визначати та використовувати одиниц≥ ф≥зичних величин.

Ќазва розд≥лу, теми

«нанн¤

ѕредметн≥ ум≥нн¤ та способи навчальноњ д≥¤льност≥

ћ≈’јЌ≤ ј

ќснови к≥нематики. ћехан≥чний рух. —истема в≥дл≥ку. ¬≥дносн≥сть руху. ћатер≥альна точка. “раЇктор≥¤. Ўл¤х ≥ перем≥щенн¤. Ўвидк≥сть. ƒодаванн¤ швидкостей.

Ќер≥вном≥рний рух. —ередн¤ ≥ миттЇва швидкост≥. –≥вном≥рний ≥ р≥вноприскорений рухи. ѕрискоренн¤. √раф≥ки залежност≥ к≥нематичних величин в≥д часу при р≥вном≥рному ≥ р≥вноприскореному рухах.

–≥вном≥рний рух по колу. ѕер≥од ≥ частота. Ћ≥н≥йна ≥ кутова швидкост≥. ƒоцентрове прискоренн¤.

ќснови динам≥ки. ѕерший закон Ќьютона. ≤нерц≥альн≥ системи в≥дл≥ку. ѕринцип в≥дносност≥ √ал≥ле¤.

¬заЇмод≥¤ т≥л. ћаса. —ила. ƒодаванн¤ сил. ƒругий закон Ќьютона. “рет≥й закон Ќьютона.

√рав≥тац≥йн≥ сили. «акон всесв≥тнього т¤ж≥нн¤. —ила т¤ж≥нн¤. –ух т≥ла п≥д д≥Їю сили т¤ж≥нн¤.

¬ага т≥ла. Ќевагом≥сть. –ух штучних супутник≥в. ѕерша косм≥чна швидк≥сть.

—или пружност≥. «акон √ука.

—или терт¤.  оеф≥ц≥Їнт терт¤.

ћомент сили. ”мови р≥вноваги т≥ла. ¬иди р≥вноваги.

«акони збереженн¤ в механ≥ц≥. ≤мпульс т≥ла. «акон збереженн¤ ≥мпульсу. –еактивний рух.

ћехан≥чна робота.  ≥нетична та потенц≥альна енерг≥¤. «акон збереженн¤ енерг≥њ в механ≥чних процесах. ѕотужн≥сть.  оеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ. ѕрост≥ механ≥зми

≈лементи механ≥ки р≥дин та газ≥в. “иск. «акон ѕаскал¤ дл¤ р≥дин та газ≥в. јтмосферний тиск. “иск нерухомоњ р≥дини на дно ≥ ст≥нки посудини. јрх≥медова сила. ”мови плаванн¤ т≥л.

явища ≥ процеси: рух, ≥нерц≥¤, в≥льне пад≥нн¤ т≥л, взаЇмод≥¤ т≥л, деформац≥¤, плаванн¤ т≥л тощо.

‘ундаментальн≥ досл≥ди: јрх≥меда, “орр≥челл≥, Ѕ. ѕаскал¤, √. √ал≥ле¤, √.  авендиша.

ќсновн≥ пон¤тт¤: механ≥чний рух, система в≥дл≥ку, матер≥альна точка, траЇктор≥¤, координата, перем≥щенн¤, шл¤х, швидк≥сть, прискоренн¤, ≥нерц≥¤, ≥нертн≥сть, маса, сила, вага, момент сили, тиск, ≥мпульс, механ≥чна робота, потужн≥сть, коеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ, к≥нетична та потенц≥альна енерг≥¤, пер≥од ≥ частота.

≤деал≥зован≥ модел≥: матер≥альна точка, замкнена система.

«акони, принципи: закони к≥нематики;закони динам≥ки Ќьютона; закони збереженн¤ ≥мпульсу й енерг≥њ, всесв≥тнього т¤ж≥нн¤, √ука, ѕаскал¤, јрх≥меда; умови р≥вноваги та плаванн¤ т≥л; принципи: в≥дносност≥ √ал≥ле¤.

“еор≥њ: основи класичноњ механ≥ки

ѕрактичне застосуванн¤ теор≥њ: розвТ¤занн¤ основноњ задач≥ механ≥ки, рух т≥л п≥д д≥Їю одн≥Їњ або к≥лькох сил; в≥льне пад≥нн¤; рух транспорту, снар¤д≥в, планет, штучних супутник≥в; р≥вноваги т≥л,   ƒ простих механ≥зм≥в, передача тиску р≥динами та газами, плаванн¤ т≥л, застосуванн¤ закону збереженн¤ енерг≥њ дл¤ теч≥њ р≥дин ≥ газ≥в;

принцип д≥њ вим≥рювальних прилад≥в та техн≥чних пристроњв: терези, динамометр, стробоскоп, барометр, манометр, кульковий п≥дшипник, насос, важ≥ль, сполучен≥ посудини, блоки, похила площина, водопров≥д, шлюз, г≥дравл≥чний прес, насоси

”м≥ти:

Ј         розп≥знавати про¤ви механ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх практичне застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема в≥дносност≥ руху, р≥зних вид≥в руху, взаЇмод≥њ т≥л, ≥нерц≥њ, використанн¤ машин ≥ механ≥зм≥в, умов р≥вноваги, перетворенн¤ одного виду механ≥чноњ енерг≥њ в ≥нший тощо;

Ј           застосовувати основн≥ пон¤тт¤ та закони, принципи, правила механ≥ки, формули дл¤ визначенн¤ ф≥зичних величин та њх одиниць; математичн≥ вирази закон≥в механ≥ки;

Ј           визначати меж≥ застосуванн¤ закон≥в механ≥ки;

Ј           розр≥зн¤ти р≥зн≥ види механ≥чного руху за його параметрами;

Ј           розвТ¤зувати:

1)       розрахунков≥ задач≥, застосовуючи функц≥ональн≥ залежност≥ м≥ж основними ф≥зичними величинами, на: р≥вном≥рний та р≥вноприскорений пр¤мол≥н≥йн≥ рухи; в≥дносний рух; р≥вном≥рний рух по колу; рух т≥л п≥д д≥Їю одн≥Їњ або к≥лькох сил, рух звТ¤заних т≥л; умови р≥вноваги та плаванн¤ т≥л; всесв≥тнЇ т¤ж≥нн¤; закони Ќьютона, √ука, ѕаскал¤, јрх≥меда; збереженн¤ ≥мпульсу й енерг≥њ;

2)       задач≥ на анал≥з граф≥к≥в руху т≥л ≥ визначенн¤ за ними його параметр≥в, побудову граф≥ка зм≥ни одн≥Їњ величини за граф≥ком ≥ншоњ;

3)       задач≥, ¤к≥ передбачають обробку та анал≥з результат≥в експерименту, показаних на фото або схематичному рисунку;

4)       комб≥нован≥ задач≥, дл¤ розвТ¤зуванн¤ ¤ких використовуютьс¤ пон¤тт¤ ≥ законом≥рност≥ з к≥лькох розд≥л≥в механ≥ки;

†††††

 

ћќЋ≈ ”Ћя–Ќј ‘≤«» ј ≤ “≈–ћќƒ»Ќјћ≤ ј

ќснови молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ. ќсновн≥ положенн¤ молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ та њх досл≥дне обірунтуванн¤. ћаса ≥ розм≥р молекул. —тала јвогадро. —ередн¤ квадратична швидк≥сть теплового руху молекул.

≤деальний газ. ќсновне р≥вн¤нн¤ молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ ≥деального газу. “емпература та њњ вим≥рюванн¤. Ўкала абсолютних температур.

–≥вн¤нн¤ стану ≥деального газу. ≤зопроцеси в газах.

ќснови термодинам≥ки. “епловий рух. ¬нутр≥шн¤ енерг≥¤ та способи њњ зм≥ни.  ≥льк≥сть теплоти. ѕитома теплоЇмн≥сть речовини. –обота в термодинам≥ц≥. «акон збереженн¤ енерг≥њ в теплових процесах (перший закон термодинам≥ки). «астосуванн¤ першого закону термодинам≥ки до ≥зопроцес≥в. јд≥абатний процес.

Ќеоборотн≥сть теплових процес≥в. ѕринцип д≥њ теплових двигун≥в.  оеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ теплового двигуна ≥ його максимальне значенн¤.

¬ластивост≥ газ≥в, р≥дин ≥ твердих т≥л. ѕароутворенн¤ (випаровуванн¤ та кип≥нн¤).  онденсац≥¤. ѕитома теплота пароутворенн¤. Ќасичена та ненасичена пара, њхн≥ властивост≥. ¬≥дносна волог≥сть пов≥тр¤ та њњ вим≥рюванн¤.

ѕлавленн¤ ≥ твердненн¤ т≥л. ѕитома теплота плавленн¤. “еплота згор¤нн¤ палива. –≥вн¤нн¤ теплового балансу дл¤ найпрост≥ших теплових процес≥в.

ѕоверхневий нат¤г р≥дин. —ила поверхневого нат¤гу. «мочуванн¤.  ап≥л¤рн≥ ¤вища.

 ристал≥чн≥ та аморфн≥ т≥ла. ћехан≥чн≥ властивост≥ твердих т≥л. ¬иди деформац≥й. ћодуль ёнга.

явища ≥ процеси: броун≥вський рух, дифуз≥¤, стисненн¤ газ≥в, тиск газ≥в, процеси теплообм≥ну (теплопров≥дн≥сть, конвекц≥¤, випром≥нюванн¤), встановленн¤ тепловоњ р≥вноваги, необоротн≥сть теплових ¤вищ, агрегатн≥ перетворенн¤ речовини, деформац≥¤ твердих т≥л, змочуванн¤, кап≥л¤рн≥ ¤вища тощо.

‘ундаментальн≥ досл≥ди: –. Ѕойл¤, ≈. ћар≥отта, ∆. Ўарл¤, ∆. √ей-Ћюссака.

ќсновн≥ пон¤тт¤: к≥льк≥сть речовини, стала јвогадро, мол¤рна маса, середн¤ квадратична швидк≥сть теплового руху молекул, температура, тиск, обТЇм, концентрац≥¤, густина, теплообм≥н, робота, внутр≥шн¤ енерг≥¤, к≥льк≥сть теплоти, ад≥абатний процес, ≥зопроцеси, питома теплоЇмн≥сть речовини, питома теплота плавленн¤, питома теплота пароутворенн¤, питома теплота згор¤нн¤ палива, поверхнева енерг≥¤, сила поверхневого нат¤гу, поверхневий нат¤г, насичена та ненасичена пара, в≥дносна волог≥сть пов≥тр¤, точка роси, кристал≥чн≥ та аморфн≥ т≥ла, ан≥зотроп≥¤ монокристал≥в, пружна ≥ пластична деформац≥њ, видовженн¤, механ≥чна напруга.

≤деал≥зован≥ модел≥:деальний газ, ≥деальна теплова машина.

«акони, принципи та меж≥ њхнього застосуванн¤: основне р≥вн¤нн¤ молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ, р≥вн¤нн¤ стану ≥деального газу, газов≥ закони, перший закон термодинам≥ки, р≥вн¤нн¤ теплового балансу.

“еор≥њ: основи термодинам≥ки та молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ.

ѕрактичне застосуванн¤ теор≥њ: окрем≥ випадки р≥вн¤нн¤ стану ≥деального газу та њхнЇ застосуванн¤ в техн≥ц≥, використанн¤ стисненого газу та теплових машин, ¤вища дифуз≥њ, кип≥нн¤ п≥д зб≥льшеним тиском, терм≥чна обробка метал≥в, механ≥чн≥ властивост≥ р≥зних матер≥ал≥в та використанн¤ пружних властивостей т≥л у техн≥ц≥ тощо; принцип д≥њ вим≥рювальних прилад≥в та техн≥чних пристроњв: калориметр, термометр, психрометр, теплова машина (теплов≥ двигуни, парова й газова турб≥ни).

”м≥ти:

Ј          розп≥знавати про¤ви теплових ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх практичне застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема дифуз≥њ, використанн¤ стисненого газу, зм≥ни внутр≥шньоњ енерг≥њ (агрегатного стану речовини), вид≥в теплообм≥ну, ¤вища змочуванн¤ та кап≥л¤рност≥, р≥зних вид≥в деформац≥њ, властивостей кристал≥в та ≥нших матер≥ал≥в у техн≥ц≥ й природ≥, створенн¤ матер≥ал≥в ≥з заданими властивост¤ми, застосуванн¤ теплових двигун≥в на транспорт≥, в енергетиц≥, у с≥льському господарств≥, методи проф≥лактики ≥ боротьби ≥з забрудненн¤м навколишнього природного середовища;

Ј           застосовувати основн≥ пон¤тт¤ та закони, принципи, правила молекул¤рноњ ф≥зики та термодинам≥ки, формули дл¤ визначенн¤ ф≥зичних величин та њх одиниць; математичн≥ вирази закон≥в молекул¤рноњ ф≥зики та термодинам≥ки;

Ј           визначати меж≥ застосуванн¤ закон≥в молекул¤рноњ ф≥зики та термодинам≥ки;

Ј           розр≥зн¤ти: р≥зн≥ агрегатн≥ стани речовини, насичену та ненасичену пару, кристал≥чн≥ та аморфн≥ т≥ла;

Ј           розвТ¤зувати:

1)         розрахунков≥ задач≥, застосовуючи функц≥ональн≥ залежност≥ м≥ж основними ф≥зичними величинами, на: р≥вн¤нн¤ молекул¤рно-к≥нетичноњ теор≥њ ≥деального газу, звТ¤зку м≥ж масою ≥ к≥льк≥стю молекул; залежн≥сть тиску газу в≥д концентрац≥њ молекул ≥ температури; внутр≥шню енерг≥ю одноатомного газу; залежн≥сть густини та тиску насиченоњ пари в≥д температури; р≥вн¤нн¤ стану ≥деального газу, газов≥ закони; роботу термодинам≥чного процесу, перший закон термодинам≥ки; р≥вн¤нн¤ теплового балансу; на поверхнев≥ та кап≥л¤рн≥ ¤вища, пружну деформац≥ю т≥л, в≥дносну волог≥сть пов≥тр¤;

2)         задач≥ на анал≥з граф≥к≥в ≥зопроцес≥в та побудову њх у р≥зних системах координат; обчисленн¤ за граф≥ком залежност≥ тиску в≥д обТЇму; роботи, виконаноњ газом; анал≥з граф≥к≥в теплових процес≥в; анал≥з д≥аграми розт¤ганн¤ метал≥в;

3)         задач≥, ¤к≥ передбачають обробку та анал≥з результат≥в експерименту, що показано на фото або схематичному рисунку;

4)         комб≥нован≥ задач≥, дл¤ розвТ¤зуванн¤ ¤ких використовуютьс¤ пон¤тт¤ ≥ законом≥рност≥ з к≥лькох розд≥л≥в молекул¤рноњ ф≥зики, термодинам≥ки та механ≥ки;

Ј           складати план виконанн¤ експеримент≥в, роботи з вим≥рювальними приладами та пристро¤ми, зокрема калориметром, термометром, психрометром

Ј           робити узагальненн¤ щодо властивостей речовин у р≥зних агрегатних станах; розташуванн¤, руху та взаЇмод≥њ молекул залежно в≥д стану речовини.

≈Ћ≈ “–ќƒ»Ќјћ≤ ј

ќснови електростатики. ≈лектричний зар¤д. «акон збереженн¤ електричного зар¤ду. «акон  улона.

≈лектричне поле. Ќапружен≥сть електричного пол¤. ѕринцип суперпозиц≥њ пол≥в.

ѕров≥дники та д≥електрики в електростатичному пол≥.

–обота електричного пол¤ при перем≥щенн≥ зар¤ду. ѕотенц≥ал ≥ р≥зниц¤ потенц≥ал≥в. Ќапруга. «вТ¤зок м≥ж напругою ≥ напружен≥стю однор≥дного електричного пол¤.

≈лектроЇмн≥сть.  онденсатори. ≈лектроЇмн≥сть плоского конденсатора. «ТЇднанн¤ конденсатор≥в.

≈нерг≥¤ електричного пол¤.

«акони пост≥йного струму.

≈лектричний струм. ”мови ≥снуванн¤ електричного струму. —ила струму. «акон ќма дл¤ д≥л¤нки кола. ќп≥р пров≥дник≥в. ѕосл≥довне та паралельне зТЇднанн¤ пров≥дник≥в. ≈лектроруш≥йна сила. «акон ќма дл¤ повного кола. –обота ≥ потужн≥сть електричного струму. «акон ƒжоул¤-Ћенца.

≈лектричний струм у р≥зних середовищах.

≈лектричний струм у металах. ≈лектронна пров≥дн≥сть метал≥в. «алежн≥сть опору метал≥в в≥д температури. Ќадпров≥дн≥сть.

≈лектричний струм у розчинах ≥ розплавах електрол≥т≥в. «акони електрол≥зу. «астосуванн¤ електрол≥зу.

≈лектричний струм у газах. Ќесамост≥йний ≥ самост≥йний розр¤ди. ѕон¤тт¤ про плазму.

≈лектричний струм у вакуум≥. “ермоелектронна ем≥с≥¤. ƒ≥од. ≈лектронно-променева трубка.

≈лектричний струм у нап≥впров≥дниках. ¬ласна та дом≥шкова електропров≥дн≥сть нап≥впров≥дник≥в. «алежн≥сть опору нап≥впров≥дник≥в в≥д температури. ≈лектронно-д≥рковий перех≥д. Ќап≥впров≥дниковий д≥од.

ћагн≥тне поле, електромагн≥тна ≥ндукц≥¤.

¬заЇмод≥¤ струм≥в. ћагн≥тне поле. ћагн≥тна ≥ндукц≥¤. «акон јмпера. —ила Ћоренца.

ћагн≥тн≥ властивост≥ речовин. ћагн≥тна проникн≥сть. ‘еромагнетики.

ћагн≥тний пот≥к. явище електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ. «акон електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ. ѕравило Ћенца. явище само≥ндукц≥њ. ≤ндуктивн≥сть. ≈нерг≥¤ магн≥тного пол¤.

явища ≥ процеси: електризац≥¤, взаЇмод≥¤ зар¤джених т≥л, два види електричних зар¤д≥в, в≥льн≥ нос≥њ зар¤д≥в у пров≥дниках, пол¤ризац≥¤ д≥електрик≥в, д≥¤ електричного струму, електрол≥з, термоелектронна ем≥с≥¤, ≥он≥зац≥¤ газ≥в, магн≥тна взаЇмод≥¤, ≥снуванн¤ магн≥тного пол¤ «емл≥, електромагн≥тна ≥ндукц≥¤ та само≥ндукц≥¤ тощо.

‘ундаментальн≥ досл≥ди: Ў.  улона, √. ќма, ’. ≈рстеда, ј.-ћ. јмпера, ћ. ‘араде¤.

ќсновн≥ пон¤тт¤: електричний зар¤д, елементарний зар¤д, електростатичне поле, напружен≥сть, л≥н≥њ напруженост≥ (силов≥ л≥н≥њ), пров≥дники та д≥електрики, д≥електрична проникн≥сть речовини, робота сил електростатичного пол¤, потенц≥альна енерг≥¤ зар¤ду в електричному пол≥, потенц≥ал, р≥зниц¤ потенц≥ал≥в, напруга, електроЇмн≥сть, енерг≥¤ зар¤дженого конденсатора, сила струму, оп≥р, електроруш≥йна сила, надпров≥дн≥сть, вакуум, термоелектронна ем≥с≥¤, власна та дом≥шкова пров≥дн≥сть напiвпровiдникiв, електронна пров≥дн≥сть метал≥в, дисоц≥ац≥¤, х≥м≥чний екв≥валент, ≥он≥зац≥¤, рекомб≥нац≥¤, плазма, несамост≥йний ≥ самост≥йний розр¤ди, магн≥тна ≥ндукц≥¤, сили јмпера ≥ Ћоренца, магн≥тна проникн≥сть, електромагн≥тна ≥ндукц≥¤, ≥ндукц≥йний струм, магн≥тний пот≥к, ≈–— ≥ндукц≥њ, електромагн≥тне поле, само≥ндукц≥¤, ≥ндуктивн≥сть, ≈–— само≥ндукц≥њ, енерг≥¤ магн≥тного пол¤.

≤деал≥зован≥ модел≥: точковий зар¤д,неск≥н≠ченна р≥вном≥рно зар¤джена площина.

«акони, принципи, правила, г≥потези: закони збереженн¤ електричного зар¤ду,  улона, ќма (дл¤ д≥л¤нки та повного електричного кола), ƒжоул¤-Ћенца, јмпера, електрол≥зу, електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ; принцип суперпозиц≥њ електричних пол≥в; правила свердлика (правого гвинта), л≥воњ руки, Ћенца; г≥потеза јмпера.

“еор≥њ: основи класичноњ електронноњ теор≥њ, теор≥њ електромагн≥тного пол¤.

ѕрактичне застосуванн¤ теор≥њ: використанн¤ електростатичного захисту, ≥зол¤тор≥в та пров≥дник≥в, конденсатор≥в, д≥њ електричного струму, закон≥в струму дл¤ розрахунку електричних к≥л, електрол≥зу, плазми в техн≥ц≥, вид≥в самост≥йного розр¤ду, руху електричних зар¤д≥в в електричному ≥ магн≥тному пол¤х, магн≥тних властивостей речовини тощо; принцип д≥њ вим≥рювальних прилад≥в та техн≥чних пристроњв: електроскоп, електрометр, конденсатор, джерела струму (акумул¤тор, гальван≥чний елемент, генератор), електровим≥рювальн≥ прилади (амперметр, вольтметр), споживач≥ струму (двигуни, резистор, електронагр≥вальн≥ прилади, плавк≥ запоб≥жники, реостати), електронно-променева трубка, нап≥впров≥дников≥ прилади, електромагн≥ти, гучномовець, електродинам≥чний м≥крофон.

”м≥ти:

Ј           розп≥знавати про¤ви електромагн≥тних ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх практичне застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема електростатичний захист, використанн¤ пров≥дник≥в та ≥зол¤тор≥в, конденсатор≥в, д≥њ електричного струму, використанн¤ магн≥тних властивостей речовини, електрол≥зу в техн≥ц≥ (добуванн¤ чистих метал≥в, гальваностег≥¤, гальванопластика), електромагн≥т≥в, електродвигун≥в, котушок ≥ндуктивност≥, конденсатор≥в;

Ј           застосовувати основн≥ пон¤тт¤ та закони, принципи, правила електродинам≥ки, формули дл¤ визначенн¤ ф≥зичних величин та њх одиниць; математичн≥ вирази закон≥в електродинам≥ки;

Ј           визначати меж≥ застосуванн¤ закон≥в  улона та ќма;

Ј           розр≥зн¤ти: пров≥дники й д≥електрики, пол¤рн≥ й непол¤рн≥ д≥електрики, види магнетик≥в, несамост≥йний ≥ самост≥йний розр¤ди в газах, власну та дом≥шкову пров≥дн≥сть напiвпровiдникiв;

Ј           пор≥внювати властивост≥ магн≥тного пол¤, електростатичного та вихрового електричних пол≥в;

Ј           розвТ¤зувати:

1)         розрахунков≥ задач≥, що вимагають застосуванн¤ функц≥ональних залежностей м≥ж основними ф≥зичними величинами, на: взаЇмод≥ю точкових зар¤д≥в (застосуванн¤ закону  улона); напружен≥сть пол¤ точкового зар¤ду, пров≥дноњ кул≥, принцип суперпозиц≥њ; д≥ю електричного пол¤ на зар¤д; електроЇмн≥сть плоского конденсатора, зТЇднанн¤ конденсатор≥в, енерг≥ю зар¤дженого конденсатора; розрахунок електричних к≥л (у т.ч. зм≥шаних зТЇднань пров≥дник≥в) ≥з використанн¤м закон≥в ќма; роботу, потужн≥сть та теплову д≥ю електричного струму; проходженн¤ електричного струму через електрол≥ти; визначенн¤ напр¤му та модул¤ вектора магн≥тноњ ≥ндукц≥њ; сили јмпера, сили Ћоренца, ≈–— ≥ндукц≥њ в рухомих пров≥дниках, на закон електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ, ≈–— само≥ндукц≥њ, енерг≥ю магн≥тного пол¤ пров≥дника з≥ струмом;

2)         задач≥ на анал≥з граф≥чного зображенн¤ електростатичного та магн≥тного пол≥в, застосуванн¤ закону ќма, залежност≥ опору металевого пров≥дника та нап≥впров≥дника в≥д температури, вольт-амперну характеристику д≥ода;

3)         задач≥, ¤к≥ передбачають обробку та анал≥з результат≥в експерименту, показаних на фото або схематичному рисунку;

4)         комб≥нован≥ задач≥, дл¤ розвТ¤зуванн¤ ¤ких використовуютьс¤ пон¤тт¤ ≥ законом≥рност≥ з механ≥ки, молекул¤рноњ ф≥зики та електродинам≥ки;

Ј           складати план виконанн¤ експеримент≥в, роботи з вим≥рювальними приладами та пристро¤ми, зокрема електроскопом, електрометром, конденсаторами, джерелами струму, перетворювачами струму, приладами дл¤ вим≥рюванн¤ характеристик струму, споживачами струму, електромагн≥том, соленоњдом;

Ј           робити узагальненн¤ щодо нос≥њв електричного зар¤ду в р≥зних середовищах; магн≥тних властивостей р≥зних речовин.

 ќЋ»¬јЌЌя ≤ ’¬»Ћ≤. ќѕ“» ј

ћехан≥чн≥ коливанн¤ ≥ хвил≥.  оливальний рух. ¬≥льн≥ механ≥чн≥ коливанн¤. √армон≥чн≥ коливанн¤. «м≥щенн¤, ампл≥туда, пер≥од, частота ≥ фаза гармон≥чних коливань.  оливанн¤ вантажу на пружин≥. ћатематичний ма¤тник, пер≥од коливань математичного ма¤тника. ѕеретворенн¤ енерг≥њ при гармон≥чних коливанн¤х. ¬имушен≥ механ≥чн≥ коливанн¤. явище резонансу.

ѕоширенн¤ коливань у пружних середовищах. ѕоперечн≥ та поздовжн≥ хвил≥. ƒовжина хвил≥. «в`¤зок м≥ж довжиною хвил≥, швидк≥стю њњ поширенн¤ та пер≥одом (частотою).

«вуков≥ хвил≥. Ўвидк≥сть звуку. √учн≥сть звуку та висота тону. ≤нфра- та ультразвуки.

≈лектромагн≥тн≥ коливанн¤ ≥ хвил≥. ¬≥льн≥ електромагн≥тн≥ коливанн¤ в коливальному контур≥. ѕеретворенн¤ енерг≥њ в коливальному контур≥. ¬ласна частота ≥ пер≥од електромагн≥тних коливань.

¬имушен≥ електричн≥ коливанн¤. «м≥нний електричний струм. √енератор зм≥нного струму. ≈лектричний резонанс.

“рансформатор. ѕередача електроенерг≥њ на велик≥ в≥дстан≥.

≈лектромагн≥тне поле. ≈лектромагн≥тн≥ хвил≥ та швидк≥сть њх поширенн¤. Ўкала електромагн≥тних хвиль. ¬ластивост≥ електромагн≥тного випром≥нюванн¤ р≥зних д≥апазон≥в.

ќптика. ѕр¤мол≥н≥йн≥сть поширенн¤ св≥тла в однор≥дному середовищ≥. Ўвидк≥сть св≥тла та њњ вим≥рюванн¤.

«акони в≥дбиванн¤ св≥тла. ѕобудова зображень, ¤к≥ даЇ плоске дзеркало.

«акони заломленн¤ св≥тла. јбсолютний ≥ в≥дносний показники заломленн¤. ѕовне в≥дбиванн¤.

Ћ≥нза. ќптична сила л≥нзи. ‘ормула тонкоњ л≥нзи. ѕобудова зображень, ¤к≥ даЇ тонка л≥нза.

≤нтерференц≥¤ св≥тла та њњ практичне застосуванн¤.

ƒифракц≥¤ св≥тла. ƒифракц≥йн≥ іратки та њх використанн¤ дл¤ визначенн¤ довжини св≥тловоњ хвил≥.

ƒисперс≥¤ св≥тла. Ќеперервний ≥ л≥н≥йчатий спектри. —пектральний анал≥з.

ѕол¤ризац≥¤ св≥тла.

явища ≥ процеси: коливанн¤ т≥ла на нитц≥ та пружин≥, резонанс, поширенн¤ коливань у простор≥, в≥дбиванн¤ хвиль, пр¤мол≥н≥йне поширенн¤ св≥тла в однор≥дному середовищ≥, утворенн¤ т≥н≥ та п≥вт≥н≥, м≥с¤чн≥ та сон¤чн≥ затемненн¤, заломленн¤ св≥тла на меж≥ двох середовищ, ск≥нченн≥сть швидкост≥ поширенн¤ св≥тла ≥ рад≥охвиль тощо.

‘ундаментальн≥ досл≥ди: √. √ерца; ќ. ѕопова та √. ћаркон≥; ≤. Ќьютона, ≤. ѕулю¤ та ¬. –ентгена.

ќсновн≥ пон¤тт¤: гармон≥чн≥ коливанн¤, зм≥щенн¤, ампл≥туда, пер≥од, частота ≥ фаза, резонанс, поперечн≥ та поздовжн≥ хвил≥, довжина хвил≥, швидк≥сть ≥ гучн≥сть звуку, висота тону, ≥нфра- та ультразвук, в≥льн≥ та вимушен≥ електромагн≥тн≥ коливанн¤, коливальний контур, зм≥нний струм, резонанс, автоколиванн¤, автоколивальна система, пер≥од (частота) в≥льних електромагн≥тних коливань в електричному контур≥, електричний резонанс, зм≥нний електричний струм, коеф≥ц≥Їнт трансформац≥њ, електромагн≥тн≥ хвил≥, оптична сила та фокус л≥нзи, показник заломленн¤; повне в≥дбиванн¤, джерела когерентного випром≥нюванн¤, ≥нтерференц≥¤, дифракц≥¤, дисперс≥¤, пол¤ризац≥¤ св≥тла.

≤деал≥зован≥ модел≥: математичний ма¤тник, ≥деальний коливальний контур.

«акони, принципи: р≥вн¤нн¤ незатухаючих гармон≥чних коливань, закон пр¤мол≥н≥йного поширенн¤ св≥тла в однор≥дному середовищ≥, незалежност≥ поширенн¤ св≥тлових пучк≥в, закони в≥дбиванн¤ та заломленн¤ хвиль, умови виникненн¤ ≥нтерференц≥йного максимуму та м≥н≥муму; принцип √юйгенса.

“еор≥њ:

основи теор≥њ електромагн≥тного пол¤.

ѕрактичне застосуванн¤ теор≥њ: передача електричноњ енерг≥њ на в≥дстань, передача ≥нформац≥њ за допомогою електромагн≥тних хвиль, рад≥олокац≥¤, використанн¤ електромагн≥тного випром≥нюванн¤ р≥зних д≥апазон≥в, застосуванн¤ ¤вищ ≥нтерференц≥њ та пол¤ризац≥њ св≥тла, використанн¤ л≥н≥йчатих спектр≥в, спектральний анал≥з;

принцип д≥њ вим≥рювальних прилад≥в та техн≥чних пристроњв: генератор на транзистор≥, генератор зм≥нного струму, трансформатор, найпрост≥ший рад≥оприймач, окул¤ри, фотоапарат, проекц≥йний апарат, лупа, м≥кроскоп, св≥тловод, спектроскоп.

”м≥ти:

Ј           розп≥знавати про¤ви коливальних ≥ хвильових (зокрема св≥тлових) ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх практичне застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема поширенн¤ поперечних ≥ поздовжн≥х хвиль, практичне застосуванн¤ звукових та ультразвукових хвиль у техн≥ц≥, використанн¤ електромагн≥тного випром≥нюванн¤ р≥зних д≥апазон≥в, застосуванн¤ ¤вищ ≥нтерференц≥њ та пол¤ризац≥њ св≥тла, використанн¤ л≥н≥йчастих спектр≥в;

Ј           застосовувати основн≥ пон¤тт¤ та закони дл¤ коливального руху ≥ хвильових процес≥в, формули дл¤ визначенн¤ ф≥зичних величин та њх одиниць; математичн≥ вирази закон≥в;

Ј           визначати меж≥ застосуванн¤ закон≥в геометричноњ оптики;

Ј           пор≥внювати особливост≥ коливань та хвиль р≥зноњ природи, спектри випром≥нюванн¤ та поглинанн¤;

Ј           розр≥зн¤ти: поперечн≥ та поздовжн≥ хвил≥, випром≥нюванн¤ р≥зних д≥апазон≥в;

Ј           розвТ¤зувати:

1)         розрахунков≥ задач≥, застосовуючи функц≥ональн≥ залежност≥ м≥ж основними ф≥зичними величинами, на: залежн≥сть пер≥оду власних коливань в≥д параметр≥в системи; закон збереженн¤ енерг≥њ в коливальному процес≥; гармон≥чн≥ коливанн¤, довжину хвил≥; закони геометричноњ оптики, формулу тонкоњ л≥нзи; ≥нтерференц≥ю та дифракц≥ю св≥тла;

2)         задач≥ на анал≥з граф≥к≥в незатухаючих (гармон≥чних) та затухаючих коливань, залежност≥ ампл≥туди вимушених коливань в≥д частоти зовн≥шньоњ пер≥одичноњ сили, зображенн¤ ходу св≥тлових промен≥в на меж≥ двох прозорих середовищ; зображень, отриманих за допомогою плоского дзеркала та тонкоњ л≥нзи;

3)         комб≥нован≥ задач≥, дл¤ розвТ¤зуванн¤ ¤ких використовуютьс¤ пон¤тт¤ ≥ законом≥рност≥ р≥зних розд≥л≥в ф≥зики;

4)         задач≥, ¤к≥ передбачають обробку та анал≥з результат≥в експерименту, представлених на фото або схематичному рисунку;

Ј         складати план виконанн¤ досл≥д≥в та експеримент≥в, роботи з вим≥рювальними приладами та пристро¤ми, (зокрема, т≥лом на нитц≥), генератором на транзистор≥, трансформатором, джерелами св≥тла, плоским дзеркалом, л≥нзою, прозорою плоскопаралельною пластиною, дифракц≥йними іратками.

 ¬јЌ“ќ¬ј ‘≤«» ј. ≈Ћ≈ћ≈Ќ“» “≈ќ–≤ѓ ¬≤ƒЌќ—Ќќ—“≤

≈лементи теор≥њ в≥дносност≥. ѕринципи (постулати) теор≥њ в≥дносност≥ ≈йнштейна. –ел¤тив≥стський закон додаванн¤ швидкостей. ¬заЇмозвТ¤зок маси та енерг≥њ.

—в≥тлов≥ кванти. √≥потеза ѕланка. —тала ѕланка.  ванти св≥тла (фотони).

‘отоефект та його закони. –≥вн¤нн¤ ≈йнштейна дл¤ фотоефекту. «астосуванн¤ фотоефекту в техн≥ц≥.

“иск св≥тла. ƒосл≥д ЋебедЇва.

јтом та атомне ¤дро.

ƒосл≥д –езерфорда. ядерна модель атома.  вантов≥ постулати Ѕора. ¬ипром≥нюванн¤ та поглинанн¤ св≥тла атомом. ”творенн¤ л≥н≥йчастого спектра. Ћазер.

—клад ¤дра атома. ≤зотопи. ≈нерг≥¤ зв`¤зку атомних ¤дер. ядерн≥ реакц≥њ. ѕод≥л ¤дер урану. ядерний реактор. “ермо¤дерна реакц≥¤.

–ад≥оактивн≥сть. јльфа-, бета-, гамма-випром≥нюванн¤. ћетоди реЇстрац≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.

явища ≥ процеси: рух елементарних частинок у прискорювачах, в≥дкритт¤ спектральних л≥н≥й, рад≥оактивност≥, ≥зотопи, втрата металами негативного зар¤ду при опром≥ненн≥ св≥тлом, залежн≥сть енерг≥њ фотоелектрон≥в в≥д частоти св≥тла ≥ незалежн≥сть в≥д його ≥нтенсивност≥, дифракц≥¤ фотон≥в та електрон≥в.

‘ундаментальн≥ досл≥ди: ј. —толЇтова; ѕ. ЋебедЇва; ≈. –езерфорда; ј. Ѕеккерел¤.

ќсновн≥ пон¤тт¤: кванти св≥тла (фотони), фотоефект, червона межа фотоефекту, тиск св≥тла, ≥зотопи, рад≥оактивн≥сть, альфа- ≥ бета-частинки, гамма-випром≥нюванн¤, квантовий характер випром≥нюванн¤ ≥ поглинанн¤ св≥тла атомами, ≥ндуковане випром≥нюванн¤, протон, нейтрон, ¤дерн≥ сили, рад≥оактивний розпад, пер≥од нап≥врозпаду; енерг≥¤ звТ¤зку атомних ¤дер, дефект мас, енергетичний вих≥д ¤дерних реакц≥й, ланцюгова ¤дерна реакц≥¤, критична маса.

≤деал≥зован≥ модел≥: планетарна модель атома, протонно-нейтронна модель ¤дра.

«акони, принципи, г≥потези: постулати теор≥њ в≥дносност≥, закон звТ¤зку м≥ж масою та енерг≥Їю, закони фотоефекту, р≥вн¤нн¤ ≈йнштейна дл¤ фотоефекту, квантов≥ постулати Ѕора, закон рад≥оактивного розпаду, г≥потеза ѕланка.

“еор≥њ: основи спец≥альноњ теор≥њ в≥дносност≥, теор≥њ фотоефекту, корпускул¤рно-хвильовий дуал≥зм, теор≥њ будови атома та ¤дра.

ѕрактичне застосуванн¤ теор≥њ: застосуванн¤ фотоефекту, будова ≥ властивост≥ атомних ¤дер, по¤сненн¤ л≥н≥йчастих спектр≥в випром≥нюванн¤ та поглинанн¤, застосуванн¤ лазер≥в,¤дерна енергетика, принцип д≥њ вим≥рювальних прилад≥в та техн≥чних пристроњв: фотоелемент, фотореле, пристроњв дл¤ реЇстрац≥њ зар¤джених частинок, лазер, ¤дерний реактор.

”м≥ти:

Ј         розп≥знавати про¤ви квантових ¤вищ ≥ процес≥в у природ≥ та њх практичне застосуванн¤ в техн≥ц≥, зокрема факт≥в, що п≥дтверджують висновки спец≥альноњ теор≥њ в≥дносност≥; ¤вищ, що п≥дтверджують корпускул¤рно-хвильовий дуал≥зм властивостей св≥тла; використанн¤ закон≥в фотоефекту в техн≥ц≥, метод≥в спостереженн¤ ≥ реЇстрац≥њ м≥крочастинок;

Ј         застосовувати основн≥ пон¤тт¤ та закони спец≥альноњ теор≥њ в≥дносност≥, теор≥њ фотоефекту, теор≥њ будови атома та ¤дра, формули дл¤ визначенн¤ ф≥зичних величин та њх оди≠ниць; математичн≥ вирази закон≥в;

Ј         розр≥зн¤ти: види спектр≥в, рад≥оактивност≥;

Ј         пор≥внювати особливост≥ трек≥в м≥крочастинок у електричному ≥ магн≥тному пол¤х; утворенн¤ р≥зних вид≥в спектр≥в, загальн≥ особливост≥ процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ при рад≥оактивному розпад≥ ¤дер, умови виникненн¤ ланцюговоњ та термо¤дерних реакц≥й; природу альфа-, бета-, гамма-випром≥нювань;

Ј         розвТ¤зувати:

1)        розрахунков≥ задач≥, застосовуючи функц≥ональн≥ залежност≥ м≥ж основними ф≥зичними величинами, на: рел¤тив≥стський закон додаванн¤ швидкостей, застосуванн¤ формул звТ¤зку м≥ж масою, ≥мпульсом та енерг≥Їю; застосуванн¤ квантових постулат≥в Ѕора до процес≥в випром≥нюванн¤ та поглинанн¤ енерг≥њ атомом; застосуванн¤ р≥вн¤нн¤ ≈йнштейна дл¤ фотоефекту, складанн¤ р≥вн¤нь ¤дерних реакц≥й на основ≥ закон≥в збереженн¤; розрахунок дефекту мас, енерг≥њ звТ¤зку атомних ¤дер, енергетичного виходу ¤дерних реакц≥й; застосуванн¤ закон≥в збереженн¤ ≥мпульсу та енерг≥њ до опису з≥ткнень м≥крочастинок; застосуванн¤ закону рад≥оактивного розпаду, визначенн¤ пер≥оду нап≥врозпаду;

2)        задач≥ на анал≥з граф≥к≥в зм≥ни к≥лькост≥ рад≥оактивних ¤дер ≥з часом, енергетичних д≥аграм поглинанн¤ та випром≥нюванн¤ св≥тла;

1)задач≥, ¤к≥ передбачають обробленн¤ та анал≥з результат≥в експерименту, показаних на фото або схематичному рисунку, зокрема щодо визначенн¤ характеристик елементарних частинок або ¤дер за фотозн≥мками њх трек≥в (зокрема в магн≥тному пол≥);

Ј       складати план виконанн¤ досл≥д≥в та експеримент≥в, роботи з вим≥рювальними приладами та пристро¤ми, зокрема фотоелемента, фотореле;

Ј       робити узагальненн¤ щодо властивостей речовини та пол¤.

 

 

 

ƒиректор ≤нституту ≥нновац≥йних технолог≥й ≥ зм≥сту осв≥т膆†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††† ќ.ј. ”дод

 

Hosted by uCoz